Успішне запам'ятовування іноземних слів уві сні кидає виклик теоріям сну і пам'яті

Вчені прийшли до висновку, що людина може запам'ятовувати нові слова під час денного сну.

Час сну іноді вважається непродуктивним часом. Виникає питання, чи можна використовувати його більш продуктивно, наприклад, для вивчення нової мови? На сьогоднішній день дослідження сну зосереджені на стабілізації і зміцненні (консолідації) спогадів, які сформувалися під час попереднього неспання. Однак навчання під час сну досліджувалося рідко. Існує багато доказів того, що інформація, отримана в момент неспання, піддається перегляду шляхом відтворення в сплячому мозку. Відтворення під час сну посилює тендітні зв'язки пам'яті і вбудовує отриману інформацію в існуюче сховище знань.

Якщо повторне відтворення під час сну покращує зберігання інформації, отриманої при пильнуванні, тоді перше відтворення - тобто початкова обробка нової інформації - також має бути здійснено під час сну. Причому, ймовірно, використовуються ті ж шляхи в мозку, що і під час неспання.

Цим питанням зайнялися Катаріна Хенке, Марк Цюст і Саймон Рух з Інституту психології і Міжфакультетського дослідного співробітництва "Decoding Sleep" в Університеті Берна (Швейцарія). Дослідники вперше показали, що нові іноземні слова і їх Переклад можуть бути пов'язані під час полуденного сну асоціаціями, що зберігаються в подальшому неспанні. Після пробудження учасники могли повторно активувати асоціації, щоб отримати доступ до значень слів. Гіпокамп - структура мозку, необхідна для асоціативного навчання при пильнуванні, - також сприяла формуванню асоціацій уві сні.

Дослідницька група Катаріни Хенке перевірила, чи здатна спляча людина формувати нові смислові асоціації між відтворюваними іноземними словами і словами перекладу під час активного стану клітин мозку. Коли ми досягаємо глибоких стадій сну, наші мозкові клітини продовжують координувати свою діяльність. Під час глибокого сну клітини мозку зазвичай активні протягом короткого періоду часу, перш ніж вони спільно входять в стан короткочасної бездіяльності. Активний стан називається «Up-state», а неактивний стан – «Down-state». Обидва стани чергуються приблизно кожні півсекунди.

Семантичні асоціації між відтвореними у сні словами штучної мови та їх німецькими перекладами слів кодувалися і зберігалися тільки в тому випадку, якщо друге слово пари неодноразово (2, 3 або 4 рази) відтворювалося під час стану Up. Наприклад, коли сплячий чоловік чув пари "tofer = key" та "guga = elephant", то після пробудження він міг з більшою точністю класифікувати, що позначають слова, відтворювані уві сні, щось велике ("гуга") або маленьке ("тофер"). «Було цікаво, що мовні області мозку і гіпокамп - найважливіший центр пам'яті мозку - були активовані під час пробудження для засвоєння нових слів, тому що ці структури мозку зазвичай опосередковують оновлення словникового запасу, - говорить Марк Цюст, перший автор статті. - Ці структури мозку, мабуть, опосередковують формування пам'яті незалежно від переважаючого стану свідомості - несвідомого під час глибокого сну або свідомого під час неспання».

Крім своєї практичної значущості, це нове свідоцтво навчання уві сні кидає виклик сучасним теоріям сну та пам'яті. Поняття сну як інкапсульованого ментального стану, в якому ми відірвані від фізичного оточення, більше не відповідає дійсності. «Ми могли б спростувати положення, що складне навчання неможливо під час глибокого сну», - говорить Саймон Рух, співавтор першої статті. Поточні результати підкреслюють нове теоретичне уявлення про зв'язок між пам'яттю і свідомістю, яке Катаріна Хенке опублікувала в 2010 році (Nature Reviews Neuroscience). «Наскільки далеко і з якими наслідками може бути використаний глибокий сон для отримання нової інформації, стане темою досліджень в найближчі роки», - говорить Катаріна Хенке.