Всеукраїнський загальнополітичний освітянський тижневик
Персонал Плюс - всеукраїнський тижневик

Чия економіка вийде з кризи першою і яку валюту вибрати для заощаджень

Багато країн вже готуються повністю знімати карантинні обмеження.

Чи не щодня з'являються новини, що та чи інша країна знімає карантинні обмеження. Навіть наші чиновники обіцяють, що з 1 липня введуть ковідні паспорта, і ті, хто щеплений, зможуть подорожувати до Європи без обмежень. Правда, з нашою швидкістю більшість українців отримає дві дози вакцини не раніше наступного, а то і 2023 року. Тому нам залишається тільки із заздрістю спостерігати, як світ повертається до нормального життя.

Від Ізраїлю до Мальти

Наприклад, міністерство охорони здоров'я Ізраїлю прийняло рішення з 1 червня зняти всі карантинні обмеження, так як в країні значно знизився рівень захворюваності коронавірусом.

У Європі першими про досягнення колективного імунітету заявили представники Мальти. Чиновники цієї невеликої острівної держави говорять, що вакцинували 70% дорослого населення як мінімум одним щепленням від COVID-19.

Великим же країнам знадобиться ще кілька тижнів, а може, і місяців, для того щоб досягти таких показників. Так, в США на сьогодні тільки половина дорослого населення повністю вакцинована від коронавіруса.

У Німеччині скасують черговість при вакцинації тільки з 7 червня. Після цієї дати всі населення зможе записатися на щеплення.

Але все ж світло в кінці тунелю вже видніється, і країни прогнозують, що скоро їх економіки почнуть рости мало не подвоєними темпами.

Хто першим прищепився, той і лідер

Економісти вважають, боротьба держав за дози вакцин - це не стільки турбота про власних громадян, скільки бажання швидше почати відроджувати економіку.

- Першими будуть виходити з кризи країни, які змогли раніше інших провести ефективну вакцинацію і пом'якшити карантинні заходи, а також ті, що мали можливість активно стимулювати свої економіки, - пояснює аналітик TeleTrade Сергій Родлер. - Головне негативний наслідок коронавіруса - скорочення внутрішньої бізнес-активності, що призвело до проблем у експортно-орієнтованих країн. США є найбільшим імпортером, внаслідок чого падіння споживчого попиту американців впливає на всі інші країни, навіть з серйозними економіками, на зразок ЄС і КНР. У даний момент всі вкрай уважно стежать за макростатистикою з США, так як їх відновлення на увазі поліпшення справ і у інших. Іншими словами, вся надія на те, що американці зможуть витягнути з кризи інші великі економіки, а за ними потягнуться і всі інші.

При цьому експерти відзначають, що Україна сильно відстає від світових лідерів.

- Відновлення економік різних країн після пандемії COVID-19 буде залежати багато в чому від темпів вакцинації, - пояснює старший аналітик Альпарі Вадим Іосуб. -Україна тут поки в аутсайдерах. За даними BBC, в Україні на сто чоловік доводиться 2,4 отримані дози, тоді як при подвійній вакцинації число отриманих доз повинно прагнути до 200. За даними цього ж джерела, масова вакцинація в Україні може відбутися лише на початку 2023 року, тоді як в США і на більшій частині Європи (за винятком ряду країн колишньої Югославії) вона завершиться до кінця поточного року.

Розрахунок на експорт

Якщо більшість великих економік під час відновлення сподівається на внутрішній попит, то Україна розраховує на експортерів та гарну зовнішню кон'юнктуру.

- Українські чиновники розраховують, що споживча активність громадян буде сприяти прискоренню зростання ВВП в 2021 році, - говорить Сергій Родлер. - Зокрема, називаються цифри в 5% за підсумками року. Однак варто враховувати той факт, що середній клас у нас майже відсутній, в порівнянні з іншими країнами. Та й не зовсім зрозуміло, як його вважати. Наприклад, в США до нього відносять тих, хто заробляє від 50 до 150 тисяч доларів на рік. Таких там близько 52% населення. Крім того, більшість американців отримувало щедрі стимулюючі виплати з бюджету: в березні їх розмір склав 1400 доларів на члена сім'ї. Ось і виходить, що в таких умовах Україні варто розраховувати на своїх експортерів, благо глобальний попит на товари АПК і металургійний сектор зараз досить високий.

Експерт каже, що потрібно враховувати нові ініціативи уряду щодо змін до Податкового кодексу.

- Через них сільськогосподарські компанії будуть набагато довше отримувати відшкодування ПДВ, так як змінився порядок визнання факту експорту, а металурги втратять відчутну частку виручки і фактично почнуть платити податки за прогресивною шкалою, - продовжує Родлер. - Бажання збільшити надходження в бюджет не повинно призводити до збільшення навантаження на сектора вітчизняної економіки.

Що буде з курсом

Поганих новин для гривні експерти поки не бачать. На тлі відновлення економіки курсового обвалу не буде.

- Що стосується курсу, то тут якихось серйозних змін не очікується, - каже Родлер. - Експортна виручка і інтерес зарубіжних інвесторів до українських паперів з високою ставкою будуть надавати підтримку гривні. При цьому дійсно важливі причини для сильного зміцнення курсу просто відсутні, та й високе боргове навантаження все ж стимулює Нацбанк не особливо завзято підтримує нацвалюту. За підсумками року вартість долара може вирости до 27,90-28,50, а євро - до 34,40-35,00.

А для тих, хто робить ставку на іноземні валюти, експерти радять стежити за політикою центробанків.

- Якщо говорити про курси валют, то їх динаміка не пов'язана безпосередньо з перемогою над пандемією, - пояснює Вадим Іосуб. - Головну роль грає монетарна політика відповідних центробанків: нульові процентні ставки і "кількісне пом'якшення", тобто вкидання в економіку нових грошей. Залежно від того, хто з основних світових центрових центробанків - ФРС США або ЄЦБ - першим почне посилювати свою політику, піднімати ставки і згортати роботу друкарського верстата, валюта тієї країни (відповідно, долар або євро) почне зміцнюватися до інших валют. Що стосується гривні, їй до недавніх пір допомагали зростаючі ціни на метали і аграрну продукцію, що призводило до збільшення виручки експортерів. Однак останнім часом ці ціни застопорилися, а новий урожай і відсутність посухи, як в минулому році, можуть відправити ціни на аграрну продукцію вниз. У більш довгостроковій перспективі курс гривні буде залежати від рішучості в проведенні реформ і успішності співпраці з МВФ та іншими міжнародними фінансовими організаціями.

Як формувати валютну корзину

Якщо ви не хочете постійно стежити за коливаннями курсу, то експерти радять поки бути консервативними і тримати валютні заощадження тільки в двох валютах.

- У світі кілька резервних валют, чий статус офіційно визнаний Міжнародним валютним фондом, - пояснює аналітик "Альпарі" Максим Пархоменко. - Але за фактом тільки дві - долар США і євро. Той же китайський юань хоч і визнаний МВФ, але резервною валютою не є.

За його словами, на резервну валюту припадає основний оборот міжнародної торгівлі і фінансових активів. Більшість інших валют, наприклад, турецька ліра, казахстанський тенге, російський чи білоруський рубль, не є резервними і відносяться до валют ринків, що розвиваються.

- Вони теж торгуються на міжнародному валютному ринку, який визнаний самим ліквідним і надійним з усіх функціонуючих фінансових ринків, проте економіки їх країн слабкі і часто залежать від однієї галузі, - продовжує Пархоменко. - Довіра до валют ринків, що розвиваються невелика. Їх доля - низка девальвацій і криз. Та й самі громадяни цих країн не довіряють національній валюті, тримають заощадження в доларах, євро і золоті.

Експерт каже, що в минулому році турецька ліра і російський рубль стали гіршими з валют країн, що розвиваються. Щоб стабілізувати ситуацію, центральні банки змушені тримати високу ключову ставку, заманюючи міжнародних спекулянтів, що, відповідно, шкідливо для пересічних громадян і бізнесу. Дорогий кредит гальмує розвиток економіки і часто робить недоступною, наприклад, іпотеку або звичайне споживче кредитування.

- Українська гривня, незважаючи на пандемію COVID-19, останні роки стабільна, - резюмує Максим Пархоменко. - Чи позначається підтримка з боку США і Євросоюзу. Інвестори позитивно оцінюють майбутнє України, яке пов'язують з Європою. Однак тримати заощадження краще в доларах і євро. На курс гривні може негативно вплинути ситуація із зовнішніми боргами України, так як є проблема з їх рефінансуванням, і не варто забувати про зростання цін на нафту і газ. У цій ситуації варто не просто зберігати кошти в доларах і євро, а інвестувати в фінансові інструменти, виражені в даних валютах. Пропорція: 75% - долари, 25% - євро. Ставка в США, ймовірно, почне рости раніше, ніж в Європі.

вгору

© «ПЕРСОНАЛ ПЛЮС». Усі права застережено.

Передрук матеріалів тільки за згодою редакції.
При розміщенні матеріалів в Інтернет обов’язкове посилання на сайт видання. Погляди авторів можуть незбігатися з позицією редакції

З усіх питань звертайтеся, будь ласка, gazetapplus@gmail.com