Світ відмовляється від нафти і вугілля: до чого це призведе економіку

У найближчі п'ять років прогнозується початок зниження попиту на вуглеводні.

Незважаючи на нинішнє зростання цін на вуглеводні (нафта, газ, вугілля), всі прогнози, які стосуються найближчих років, говорять про те, що попит на нафту і класичні енергоносії буде падати. Країни, що розвиваються стимулюють "зелені технології" в енергетиці і будуть робити все, щоб традиційне "брудне" виробництво з великим викидом вуглеводнів зробити невигідним. Як відреагує на це наша економіка?

Електрика замість бензину

Одним із символів наближення кінця нафтової ери стали електромобілі. У боротьбі за екологічні стандарти при виробництві бензинових і дизельних двигунів уряди багатьох розвинених країн настільки "закрутили гайки", що виробники стали відмовлятися від розробки нових моторів, які працюють на дизельному паливі, і переключилися на електротранспорт.

І хоча інфраструктура для електротранспорту все ще залишає бажати кращого, продажі електрокарів ростуть. У минулому році в світі було продано понад 3 млн нових електромобілів, включаючи легкові машини, автобуси і вантажівки. У порівнянні з 2019 роком, продажі електротранспорту зросли на 41%, а їх частка на світовому ринку в минулому році склала 4,6%.

У Міжнародному енергетичному агентстві (МЕА) прогнозують, що до 2030 року в світі налічуватиметься щонайменше 145 млн електромобілів (7% світового автопарку), тоді як на кінець 2020 року цей показник становив 11,2 млн штук, що становить менше 1% від світового автопарку.

У цьому ж прогнозі йдеться, що якщо перехід на електрокари ще й стимулювати (в рамках боротьби зі змінами клімату), то до 2030 року кількість електричних машин, вантажівок і автобусів в світі може зрости до 230 млн штук (12% автопарку).

Нафтовики готуються знижувати видобуток

У найближчі роки перехід від автомобілів на викопному паливі до авто на електротязі буде відбуватися природним способом - ціни на останні будуть знижуватися. Згідно із прогнозом аналітиків з банку UBS, вже до 2024 року виробництво електрокарів буде коштувати стільки ж, скільки виробництво машин з ДВС. Тобто, з точки зору споживача, через два-три роки все буде пручатися не стільки в ціну електрокара, скільки в інфраструктуру по його зарядці.

У зв'язку з цим країни ОПЕК (організація країн експортерів нафти) прогнозують істотне зниження споживання "чорного золота". Вони очікують, що споживання почне скорочуватися в найближчі п'ять років, а до 2045 року впаде на 35%.

Хтось із читачів запитає - чому так повільно знижуватиметься споживання нафти, якщо до того моменту електромобілі стануть домінувати на споживчому ринку? Так адже нафтопродукти споживають ще і в авіагалузі, морські судна, хімічна промисловість - виробництво тієї ж гуми виробляється з нафти.

І такий прогноз падіння попиту на нафту базується на тому, що з 2,6 млрд машин на планеті в 2045 році 430 млн будуть електромобілями, частка яких в загальному парку досягне 16%. Якщо розвиток електротранспорту почнеться більш високими темпами, то попит на нафту скоротиться ще сильніше.

Що це означає для нас?

Експерти в один голос говорять, що зниження цін на нафту при стабільних цінах на сталь та інші продукти українського експорту - на руку нашій економіці, яка, незважаючи на всі обіцянки розвинути її до рівня європейських країн, залишається сировинною і залежить від світової кон'юнктури на сировинні товари.

Зараз для нас все добре - ціни на метали знаходяться близько історичних максимумів. У зв'язку з цим навіть при відносно високих цінах на нафту ми маємо перевищення припливу валюти від експортерів над відтоком через активність імпортерів. І в найближчі роки особливого спаду в попиті на метали експерти не чекають.

Міжнародне рейтингове агентство FitchRatingsна днями оновило оцінки вартості ряду основних металів, які воно використовує в прогнозах операційної діяльності та фінансових показників компаній галузі.

За їх словами, висока вартість залізної руди обумовлена значним попитом з боку Китаю. Найближчим часом експерти агентства очікують корекції цін вниз. Поставки руди незначно зросли в 2021 році, але ринок продовжує відчувати дефіцит цієї сировини. Аналітики прогнозують зростання пропозиції з боку основних виробників руди, що має збалансувати ринок в середньо- і довгостроковій перспективі.

Економіст Олексій Кущ вважає, що поки тонна залізної руди коштує дорожче бареля нафти, ситуація для торгового балансу України залишається позитивною. Якщо ж нафту починає коштувати дорожче, то чекай девальвації.

Зараз ціни на нафту котируються в районі 65-70 долар за барель, а руда торгується дорожче 200 доларів за тонну. Тобто навіть якщо ціни на руду знизяться до 100-120 доларів, як це було півроку тому, ситуація для нас буде позитивною.

У подальшій перспективі при переході на електромобілі попит на метал може дещо скоротитися - не потрібно буде робити сам двигун внутрішнього згоряння, але автомобілі поки продовжують робити з металу, тому попит на метали буде знижуватися набагато повільніше, ніж попит на нафту. У зв'язку з цим вітчизняній економіці поки нічого боятися.

Небезпека декарбонізації

Куди небезпечніше для України ініціативи Євросоюзу щодо оподаткування товарів, які виробляються на підприємствах, які при виробництві викидають в атмосферу занадто багато шкідливих, з точки зору екологів, речовин.

- Найближчим часом в Євросоюзі планують ввести імпортні мита на продукцію з "карбоновим слідом", - говорить економіст Олексій Кущ. - Тобто вся продукція, яка надходить з інших країн, буде аналізуватися на відповідність принципам "зеленої економіки", в першу чергу - "зеленої енергетики". Ті товари, які виробляються за допомогою "брудних" джерел енергії, підлягають обкладенню додатковим податком за ставкою орієнтовно 5% і більше. Подібні заходи напевно підтримають і інші розвинені країни.

На думку економіста, у країн, що розвиваються, до яких відноситься і Україна, залишилося в розпорядженні всього кілька років для максимального використання свого потенціалу зростання.

- Проблеми планети будуть рятувати за рахунок саме охолодження темпів зростання країн, що розвиваються, - говорить Кущ. - Наприклад, майже вся наша металургія може виявитися неконкурентною на європейському ринку, навіть маючи в активі угоду про ЗВТ. Швидше за все, наша спеціалізація вже визначена. Це агро, але не в різноманітті культур, а виключно в частині вирощування технічних культур, від посівів яких в тій же Європі також планують поступово відмовитися. Європейці хочуть, наскільки це можливо, відмовитися від гербіцидів, які можна буде застосовувати в Україні.

За словами експерта, спеціалізація на технічних культурах в тій же Аргентині привела до занепаду сільського господарства цієї країни. Так що турбота про екологію на світовому рівні може призвести до переділу структур економік різних країн і суттєво змінити життя майбутніх поколінь.