Рік "Нової української школи": навчання-гра для учнів і "перезавантаження" для вчителів

Пристосуватися до нового освітнього підходу змогли не всі, але зворотного шляху немає.

Вони можуть спокійно з'їсти мандаринку посеред уроку, попити води або просто походити по класу - і ніхто не зробить зауваження і не поставить в кут за порушення дисципліни. Першокласники 2018-2019 навчального року не знають, що таке щоденник, позначки і домашнє завдання. Замість цього вони збирають "Лего", а всі заняття проходять у формі захоплюючої гри. Зміна підходу до дитини - головне завдання реформи системи освіти під назвою "Нова українська школа". Пілотний проект "НУШ" стартував ще в 2017 році, тоді він охопив близько сотні шкіл по всій Україні. У 2018-му "НУШ" стала обов'язковою для всіх перших класів. Напередодні нового навчального року дізнавалися у викладачів початкової школи та батьків першокласників, як пройшов їх перший "нушевскій "рік. А також поцікавилася: яких змін варто очікувати в найближчому майбутньому.

Без відміток, публічних похвал і з домашнім завданням за бажанням

- Нам дуже пощастило: у нас молода вчителька, відразу після педінституту. Вона не має досвіду роботи ще в тій, "совковій" системі освіти, - каже мама вже другокласника Ірина. - У класі 30 дітей, але вона дуже енергійна і справляється з усім, постійно щось вигадує. Діти не втомлюються: урок триває 40 хвилин, після цього - 20 хвилин перерви, і так після кожного уроку. Домашнє завдання робимо за бажанням, дотримуючись рекомендацій вчителя. Як мама, я розумію, що все одно потрібно займатися, навчальний процес в нашій родині не пущений на самоплив. В кінці року ми також отримали свідоцтво з порадами, на що потрібно звернути більше уваги і що підтягнути.

При цьому, за словами Ірини, після кожного навчального дня вчителька підказує, на що звернути увагу. І це суто індивідуально - без винесення "на публіку". Крім того, ніякого порівняння здібностей дітей немає, на зборах теж нікого не ставлять в приклад.

- Бачу, як дитину тягне до школи, оскільки у них там кожен день експерименти. Математика, уявіть, проходить на вулиці. Вони рахують, скільки листя на дереві жовтих, а скільки зелених, в цей процес залучені абсолютно всі, - поділилася своїми враженнями ще одна мама, Аліна Кобуш. - Пам'ятаю, як син розповідав про експеримент з яйцем. В одній банці була просто вода, в іншій вода з сіллю. Кожен підходив, брав яйце і по черзі опускав його в одну банку, потім в іншу. Він потім мені торочив, що в солоній воді яйце не тонуло, тому що сіль виштовхує, і, мовляв, знала я про це?

Обидві мами схожі на думці, що в "Нуш" абсолютна свобода як для дітей, так і для вчителя. Тільки якщо в останнього немає бажання подавати інформацію по-новому, то і результату чекати не варто. Просто розповісти і написати на дошці - вже не "проходить", потрібно вчити думати, обговорювати, аналізувати. І приймати думку кожного. Це означає, що немає "правильної" і "неправильної" відповіді. Якщо на зображенні на деревах жовте листя, то це зовсім не означає, що на ній зображена осінь. Дерева могли засохнути і в літню спеку.

Втім, з прогресивними вчителями пощастило далеко не всім. Деякі викладачі "зі стажем" просто не приймають нинішні новації. Як це - я не авторитет для учнів? Які ще ігри, коли вони повинні слухняно сидіти за партою і робити те, що я їм скажу?

- Щоб змінити підхід до дітей, потрібно змінити себе, а це дається не кожному, - зазначає вчителька початкових класів 134-ї школи в Дніпрі Оксана Бережна. - Мені "Нуш" не було чимось дивовижним, оскільки подібний формат уроків з демократичним підходом я використовувала давно. І ті ж "ранкові зустрічі" у нас були, і багато всього іншого. Однак проблема в тому, що більшість вчителів виявилися не готові до цих змін. Вони звикли до авторитарного режиму, їм складно перебудуватися. Є онлайн-курси, це чудово, але немає елементарної психологічної підтримки для педагогів.

За словами викладачки, складність ще й у тому, що вчителі початкових класів просто не розуміють, чого від них хочуть. Вони продовжують слідувати інструкціям, працювати за методичками, в той час як потрібно "перезавантажити" себе, зрозуміти, що ніхто нікому нічого не винен, і вчителю в тому числі. Це важко, а для деяких просто неможливо.

У її колеги з невеликої сільської школи с. Плесна Шепетівського району (Хмельницька область) Тетяни Бондар першокласників було майже в три рази менше - 12 осіб. Сміється: єдина перевага в невеликій кількості учнів - легше рухати одномісні парти, оскільки їх менше.

Знайомі педагоги розповідають, як в деяких школах викладання в перших класах залишали навіть молоді вчительки, вчорашні студентки. Вони просто не могли "влитися" в нову програму. Реформа передбачила новий підхід до дітей, але не врахувала, що і педагогів тепер потрібно навчати інакше, починаючи з педколеджу і закінчуючи університетом.

- Я не звертаю уваги на каліграфію, навіть зі старшими педагогами сперечалася із цього приводу, - каже педагог. - Розумію, якщо у дитини поганий почерк, це означає, що він швидко розуміє і рука просто не встигає за його думками. Вважаю, що потрібно загострювати увагу на хорошому. Ось ми написали ряд букв, я прошу дітей виділити ту, яка вийшла краще за всіх, над нею ми малюємо корону, це буква-королева. А потім я прошу їх написати ще ряд таких "королев".

І Оксана, і Тетяна відзначають, що все необхідне обладнання - парти, інтерактивна дошка, конструктор, мікроскоп та інші навчальні матеріали - було частково доставлено в школу вчасно, а частково - до нового року. Але це для них не головне. Головне - підтримка директорів шкіл. Якщо вона є, тоді є і майбутнє у реформи освіти.

А ЩО ДАЛІ?

Яких-небудь істотних змін в майбутньому навчальному році для вчителів і школярів "Нуш" не передбачається. Вони продовжать навчання за тією ж системою. Паралельно з цим готується до впровадження черговий етап реформи освіти, що стосується учнів середніх класів. Зміни торкнуться і викладачів, і учнів. Для педагогів передбачається інтернатура, обов'язкове володіння навичками надання домедичної допомоги, надбавка до зарплати, для дітей - можливість вибирати форму навчання, для шкіл - вибрати власну систему оцінювання. Однак всі ці перспективи не зачіпають нинішніх учнів середніх і старших класів. Вони поки продовжують навчання за звичним сценарієм.

До речі, у нового президента реформу не тільки підтримують, а навіть і збираються прискорити, про що заявив експерт з питань освіти з команди Зеленського Сергій Бабак, якому пророкують місце глави МОН.

"Нова українська школа" ( "Нуш") - довгострокова реформа Міністерства науки і освіти, спрямована на зміну середньої освіти в Україні. Головна мета реформи - створити школу, в якій учням буде приємно вчитися і яка буде давати дітям не тільки знання, а й уміння застосовувати їх в життя. В "Новій українській школі" учні навчатимуться 12 років: 4 роки в початковій школі (навчання починається з 6 років), 5 років в гімназії (після закінчення школярі будуть здавати ЗНО), 3 роки в ліцеї або закладі професійної освіти (після закінчення випускники також будуть здавати ЗНО).