Новий алгоритм для виявлення прихованих світів

Новий алгоритм пошуку планет передбачає, що принаймні 9 відсотків прилеглих зірок можуть мати планети, що обертаються поза поля зору, а хімія зірок передбачає можливу наявність життя, - пише sciencenews.org.

Планетарний астрофізик Наталі Хінкель з Південно-Західного науково-дослідного інституту в Сан-Антоніо і її колеги навчили алгоритму машинного навчання каталог тисячі зірок і їх хімічний склад. У наборі даних зірок, розташованих на відстані близько 500 світлових років від Сонця, 290 планет були відомі як гігантські, 4200 – не мали такої характеристики.

Спочатку алгоритм проаналізував хімічний склад зірок, що мають планети. Потім на основі отриманих даних програма оцінила ймовірність того, що кожна із зірок в іншій групі дійсно має планети.

За словами Хінкель, це працює аналогічно тому, як потокові онлайн-компанії, такі як Netflix, обирають, які телешоу рекомендувати глядачам. "Якщо я дивлюся кілька фільмів, Netflix дізнається, що мені подобається фантастика, фільми про бойові мистецтва та фільми британського періоду", - говорить вона. Потім програма використовує ці знання для ідентифікації інших шоу, які їй можуть сподобатися, тобто в даному випадку - зірок з планетами, які ще не виявлені.

Новий алгоритм визначив 368 зірок, які з імовірністю до 90 відсотків можуть мати гігантські екзопланети. Це набагато більше, ніж очікували вчені. 

Зірковими елементами, які найкраще передбачали присутність планети, були залізо, вуглець, кисень і натрій. Але співвідношення цих елементів мало більше значення, ніж просто достатня кількість кожного з них. Як елементи взаємодіють у планетоформуючому диску навколо зірки, подібно до того, як інгредієнти випічки взаємодіють, щоб підняти торт, пояснює Хінкель.