Навіщо українцям нав'язують дискурс про безвізовий режим і перейменування вулиць

На думку аналітиків, на таких темах влада може "виїжджати" ще довго, що вона і робить всі ці чотири роки.

Україна увійшла в топ країн з найгіршими умовами для пенсіонерів, розмістившись між Анголою і Алжиром. Беручи до уваги всю умовність подібних рейтингів, аналітик Олексій Кущ все ж зазначає: українські пенсіонери виявилися не просто за межею бідності, а на межі фізіологічного виживання.

Експерт вважає, що сьогодні ми спостерігаємо порушення негласного суспільного договору, укладеного в 1990-ті: олігархи забирають промисловий комплекс колишнього СРСР в результаті ваучерної приватизації і користуються надрами та інфраструктурою країни, а населення за це посильно "хімічить" на своєму мікрорівні, практично не платить податки, користується стерпними тарифами і спрощеним виходом на пенсію з досить високими виплатами.

"Цей наївний договір був порушений після вичерпання його фінансової бази, - говорить Кущ. - Тому замість матеріальних критеріїв оцінки якості в повсякденному житті, українцям підсовують максимально зручний для влади дискурс: безвізовий режим, перейменування вулиць, європейська інтеграція. З огляду на те, що вулиць для перейменування ще багато, а в ЄС нам йти довше, ніж євреї виходили з Єгипту, на подібному дискурсі влада може виїжджати ще довго, що вона і робить всі ці чотири роки ".

Але повернемося до нашого "рейтингу пенсіонерів". На думку аналітика, ПФУ як економічно неефективну структуру необхідно ліквідувати, а пенсії виплачувати безпосередньо за рахунок доходів державного бюджету.

"Самі платежі пенсіонерам при цьому не повинні називатися пенсіями, а носити назву соціальної державної виплати, - пропонує Олексій Кущ. - Мінімальний її розмір повинен відповідати реальному прожитковому мінімуму, а максимальний - розміру середньої заробітної плати по країні (і ніяких спецпенсій і інших багатотисячних виплат ). На формування ресурсів для пенсійних виплат необхідно направляти спеціальне експортне мито на сировинні товари і частина ренти за користування природними ресурсами. Адже якщо надра належать народу, а народ змушений купувати продукцію з цих надр (газ, вугілля, бензин, тепло) за ринковими цінами, то нехай хоч так надра послужать безпосередньо на благо людей ".