Нові закони, що дають Порошенко більше влади

Президент хоче повернути Національну гвардію в сферу свого впливу.

У своїй інавгураційній промові президент Петро Порошенко запевняв у відданості "ідеї парламентсько-президентської республіки".

- Ніякої узурпації влади, - говорив в червні 2014 го Петро Олексійович.

А що насправді? Так, Конституцію під президента (як це було в 2010 році) не переписували. Але тільки за останні два тижні було прийнято два закони, які суттєво підсилили президента і його команду.

Маріонеткові губернатори

9 листопада в жарких дискусіях Верховна Рада внесла зміни в закон про держслужбу,  уже 13-го президент Петро Порошенко підписав його. На наступний день, 14 листопада, документ був надрукований в газеті "Голос України". Здавалося б, до чого такий поспіх?

Закон дуже вигідний президенту. Він повертає главі держави право одноосібно призначати глав місцевих держадміністрацій, їх заступників. І більше ніяких незалежних кадрових конкурсів.

- Маски зірвані. Президент пішов по шляху узурпації влади. Дані зміни допоможуть йому отримати абсолютно "ручних" губернаторів і на найближчих виборах на всю котушку використовувати адміністративний ресурс - каже народний депутат Олена Шкрум, яка в 2015 році активно лобіювала реформу держслужби і виступала за обрання глав місцевих держадміністрацій Національним агентством з питань держслужби на відкритому незалежному конкурсі.

Вжитими нововведеннями губернаторам дозволяється перебувати в партіях. Тобто з розряду держмужів вони переходять в загін політиків. Але і це не все. Як стверджують опозиціонери, майбутні глави держадміністрацій отримали "пряник" у вигляді позбавлення статусу держслужбовця. На практиці це означає, що вони зможуть одночасно і регіоном керувати, і своїм особистим бізнесом займатися. Норма про заборону сумісництва їх більше не стосується.

На фінансовому гачку у центру

Курс на посилення впливу президента проглядається і в прийнятому в першому читанні проекті держбюджету на 2018 рік. У ньому захована фінансова голка для місцевої влади. Уряд (який на 80% контролюється президентом) пропонує більше грошей забирати з місцевих бюджетів (збільшити розмір вилучень по реверсній дотації з 50 до 80%). За попередніми підрахунками, Харків від такого ноу-хау втратить 2 мільярди, Запоріжжя - 1 мільярд, Дніпро - 700 мільйонів, Львів та Миколаїв - по 500 мільйонів гривень.

- Це означає "ручний режим" розподілу коштів і залежність міст і об'єднаних територіальних громад від обласної влади, - пояснює народний депутат Роман Семенуха. Простіше кажучи, прийшов мер якогось міста до губернатора, засвідчив свою лояльність - отримав назад кошти, але вже через інші субвенції.

Боротьба за Національну гвардію

Найближчим часом Верховна Рада у другому читанні планує розглянути законопроект про реінтеграцію Донбасу. І однією з основних інтриг стане відповідь на питання, чиєю залишиться Нацгвардія - МВС або Міноборони. Соратники президента зізнаються, що Порошенко спить і бачить, як кермо управління Нацгвардією переходять в його руки. У свою чергу глава МВС Арсен Аваков має намір левом битися, щоб не втратити впливу на друге після армії збройне формування в країні.

- В ідеалі б Порошенко хотів перепідпорядкувати собі весь правоохоронний блок. Але всі чудово розуміють, що до відставки Авакова справа не дійде. Піде Аваков - розвалиться коаліція. А це не вигідно ні БПП, ні "Народному фронту". Тому основна боротьба і конфронтація по лінії Порошенко - Аваков ведеться за підконтрольність Нацгвардії. Думаю, "фронтовики" до останнього відстоюватимуть, щоб нацгвардейці залишилися при МВС, - каже політолог Сергій Биков.

Ще одна вельми цікаве передбачуване нововведення законопроекту про реінтеграцію Донбасу - створення Оперативного штабу, що підкоряється особисто президенту. Представники цього штабу будуть курирувати не тільки військові питання, а й, зокрема, переміщення товарів між підконтрольними і окупованими територіями.

Свій генпрокурор і Конституційний суд

У травні 2015 року народні депутати прийняли правки до Закону "Про прокуратуру", які не зобов'язують кандидата в генпрокурори мати вищу юридичну освіту. Це дозволило очолити ГПУ куму президента Юрію Луценку.

У лютому 2016 року багато шуму наробили підписані президентом Петром Порошенко зміни до Закону "Про вибори народних депутатів". Документ дозволяє змінювати виборчі списки партій після того, як відбулися вибори. За фактом лідери партій в ручному режимі можуть підміняти волевиявлення громадян.

У липні 2017 року народні депутати затвердили нову редакцію закону про Конституційний суд. У документі процес "незалежного" підбору суддів незалежною комісією виписаний так, що в результаті 12 з 18 суддів КС будуть підконтрольні президенту.