Чому влада в Києві самоусунулися від охорони культурної спадщини

Сучасний Київ навряд чи б порадував Михайла Булгакова, що виріс на Подолі і закоханого в свій прекрасний місто. Столиця кожен день втрачає унікальні пам'ятки архітектури.

Гостре питання культурної спадщини української столиці і її вигляду обговорювалося за круглим столом, в стінах Київської міської держадміністрації (КМДА), при повній байдужості з боку самих представників КМДА. Із звіту, представленого колегією ради Київської міської організації Українського товариства охорони пам'яток історії та культури (КМО УТОПІК), очевидно незавидне становище української столиці, активно втрачає свою архітектурну спадщину.

За словами глави КМО УТОПІК Олени Сердюк, в Києві офіційно зареєстровано 3600 пам'яток архітектури, за неофіційними ж даними їх кількість досягає 4500 об'єктів. Разом з тим, Е. Сердюк відзначила кричущі факти порушення законодавства і варварське знищення архітектурних форм, охрестивши відбувається «неприкритою агресією на культурну спадщину». За її словами, існує «не афішувати практика вилучення пам'яток архітектури», так тільки в 2014 році з переліку об'єктів архітектури було виключено 109 об'єктів. Найбільш схильними до до нападок непорядних забудовників є вулиця Звіринецька, Чорна гора, Батиєва Гора, Цитадель Київської фортеці, Шевченківський та Подільський райони.

Систематичні вирубки земельного комплексу зафіксовані і в Південному ареалі, що включає в себе музей народної архітектури та побуту "Пирогово" і парк "Феофанія". За словами глави КМО УТОПІК, близько 100 порушень містобудування були зафіксовані тільки в третьому кварталі 2016 року. «Політика часів Партії регіонів діє до сих пір», - нарікає Е. Сердюк в ході засідання. І дійсно, численні приклади передачі пам'яток архітектури недобросовісним інвесторам, забудова історичних районів висотками, невідповідності в реєстрах, демонструють безпорадність влади в питаннях захисту культурної спадщини, або ж її байдужість до естетичному вигляду столиці.

Наприклад у РФ з 3 жовтня 2016 року набув чинності закон про об'єкти культурної спадщини, в якому з'явилося поняття «захисна зона» пам'ятника культури: визначили розміри захисної зони. Наприклад, для пам'ятників, розташованих в населених пунктах, радіус зони 100 м, поза населеними пунктами - 200 м;  захисна зона з'являється автоматично, коли пам'ятник заносять до реєстру об'єктів культурної спадщини;  у захисній зоні заборонили будь-яке будівництво, а також зміни параметрів тих споруд, які вже побудували; регіональна влада має право встановлювати інші розміри захисної зони на підставі такої http://sudexpa.ru/expertises/istoriko-kulturnaia-ekspertiza/ історико-культурної експертизи.

У свою чергу, глава управління Цивільного спільноти «Культурна держава» Юрій Чуріков зазначив на засіданні повна відсутність уповноважених представників КМДА: «Київська держадміністрація повністю ігнорує діяльність громадської ради. Іншими словами КМДА самоусунулася від охорони культурної спадщини», - додав він.

Одним з ключових моментів обговорення стала доля багатостраждальної садиби Мурашко, будинки кінця 19 століття, який опинився в руках приватного інвестора, і ледь не став тільки спогадом з історії. Глухов Олександр, житель садиби Мурашко, стоїчно минулий 40 судових розгляди з 1995 року в спробі повернути пам'ятник архітектури в комунальну власність, висловив необхідність проаналізувати, як перехід пам'ятників архітектури в руки інвесторів впливає на подальшу долю цих об'єктів. На щастя, садиба Мурашка, повернувшись в муніципальну власність після численних спроб знищення, включаючи пожежі, все-таки має надію на відновлення колишнього вигляду. На проведення ремонтних робіт виділено 3 мільйони гривень, хоча і тут не обійшлося без вади - кошти, виділені ще в січні, тільки зараз потрапляють на об'єкт.

Олена Сердюк нарікає, що «міський бюджет неповороткий» і наголошує на необхідності створення спецфонду, адже «столиця України - відображення всього, що відбувається в країні». Архітектурний вигляд столиці - не тільки обличчя всієї країни, а й важливий пункт в її економічному благополуччі. Київ, зберігаючи історичні пам'ятники архітектури, зберігає свою історію, і разом з тим привертає більше туристів, що сприятливо впливає на бюджет міста. При цьому як приклад столичним градоначальником непогано було б звернути увагу на Львів, чиє культурну спадщину, приваблюючи туристів, приносить в бюджет € 325 з кожного гостя.

Завершуючи засідання глава КМО УТОПІК висловила надію на присутність представників влади в подібних засіданнях і підкреслила: «Доля кожної садиби, як доля кожної людини - абсолютна важлива для нас».