Всеукраїнський загальнополітичний освітянський тижневик
Персонал Плюс - всеукраїнський тижневик

5 ОЗНАК КРИЗИ

На розширеному засіданні уряду президент Віктор Янукович пообіцяв створити орган, який в онлайн режимі спостерігатиме за наближенням до українських кордонів світової економічної кризи. Як і попередній Кабмін, нинішній уряд намагається говорити про економічну кризу як про щось, що відбувається далеко від нашої країни.

«Якщо ви згадаєте, то минула криза почалася з банкрутства банку, а нинішня — з банкрутства цілих країн»,  — згадував на останньому засіданні Кабміну прем’єр Микола Азаров. Правда, кажучи про банк, він вказував на американський Lehman Brothers, з падіння котрого і почалася активна фаза кризи. Хоча повинен був згадати про «Промінвестбанк», з атаки на який три роки тому піднялася кризова хвиля в Україні. Перший замміністра фінансів в 2008-м Ігор Уманський говорить, що одна з небагатьох від­мінностей «тоді і нині»: відсутність скандалу навколо великого банку в країні. Інші ж симптоми вже є.

Наприклад, як і восени 2008-го, в останні дні уряд оголосив війну споживкредитування населення. Нацбанку порадили переспрямувати гроші від домогосподарств на підприємства. Проте, брак коштів у банків не дозволить мріям уряду реалізуватися.

«Подивіться на вартість «коротких» грошей... Грошей на ринку немає. Із спілкування з багатьма банками стає ясно, що зараз ніхто не піднімає ресурсної бази, кредити не видає. Ця ситуація дуже нагадує 2008 рік», — аналізує те, що відбувається колишній керівник Мінфіну Ігор Уманський.

При цьому населення чітко сигналізує про зниження довіри до національної валюти. На цьому тлі пересічні громадяни, передусім бюджетники, відчули  на своїх гаманцях «глобальні» проблеми, пов’язані з акумуляцією засобів на єдиному казначейському рахунку. Подібні перебої з переказом грошей Держказначейством простежувалися і в 2008-м.

«Якщо в глобальній економіці досить чітко видно ознаки уповільнення зростання, якщо Європейський союз не знає, що йому робити з Грецією (і є аналогічна загроза по відношенню до інших країн), якщо спостерігається уповільнення внутрішньої економіки України, якщо є ознаки напруженості в платіжному балансі — усе це певні «симптоми» нездоров’я. І недаремно про це говорять не лише окремі експерти, але і керівники країни. Але це не означає, що «хворий» впав в кому, — заспокоїв Валерій  Геєць, директор Інституту економіки і прогнозування НАНУ. Він, як і багато інших економістів, ще вірить у те, що криза 2011-го виявиться не такою сильною, як криза 2008-го. Хоча симптоми «тоді і зараз» дуже схожі.

За підсумками вересня, уперше за останні два роки стався відтік засобів з депозитів населення. В першу чергу, українці знімали гроші з рахунків в національній валюті. «Варто відмітити скорочення депозитів фізосіб в гривнях в серпні-вересні. Це свідчить про недовіру до гривні, як до стабільної валюти. Населення купує більше іноземної валюти, ніж продає», — говорить експерт Міжнародного центру перспективних досліджень Олександр Жолудь.

Звідси і рекордна  скупка українцями іноземної валюти — населення купило валюти на $2,09 млрд. більше, ніж продало (останній раз такий обсяг купувався восени 2008-го). Підливає масла у вогонь і Нацбанк своєю «паспортизацією» валюти і переходом з Росією на розрахунки в рублях. А значить, можна припустити, валюти в країні не вистачає (як і восени 2008-го). Рекордний об’єм золотовалютних резервів Національного банку дозволяв уряду довгий час переконувати населення в тому, що відсутність кредиту МВФ   для Україні не страшна. Експерти відмічають, що криза єврозони не дозволяє Україні сьогодні розраховувати на поліпшення платіжного балансу або отримання дешевих кредитних коштів (як і восени 2008-го). Як наслідок, у вересні несподівано для усіх ЗВР Центробанку почали, м’яко кажучи, танути. За місяць — на $3 млрд.

За підрахунками експертів, в жовтні ситуація не стабілізувалася, і наші резерви схуднули ще на три мільярди. До речі, восени 2008-го року Нацбанк теж рапортував про рекордні об’єми золотовалютних резервів...

Локомотив української економіки — металургія — почала переживати скруту  зі збутом своєї продукції на зовнішніх ринках. Із середини вересня ціни на продукцію наших заводів почали знижуватися (ця тенденція триває донині). Наприклад, скорочення тільки експорту чавуну у вересні склало майже 80%.

Ця тенденція відіб’ється як на динаміці припливу  валюти в країну (курс гривні), так і на обсягах надходжень до бюджету. До речі, проблеми металургів автоматично перекладаються на плечі машинобудівників — попит на їхню продукцію на ринках теж скорочується.

Українські «дочки» європейських банків можуть чекати труднощів у зв’язку з кризовими явищами в єврозоні. Згідно із затвердженим європейською владою планом рекапіталізації банків, фінустановам єврозони необхідно буде збільшити капітал на 106 млрд. євро, дефіцит капіталу, що виник, доведеться перекривати за рахунок державної підтримки, відмови від дивідендів або продажу зарубіжних активів. На ринку вже присутні чутки про прийдешнє злиття або поглинання деяких європейських банків в Україні з метою підвищення капіталізації.

Фіногляд

вгору

© «ПЕРСОНАЛ ПЛЮС». Усі права застережено.

Передрук матеріалів тільки за згодою редакції.
При розміщенні матеріалів в Інтернет обов’язкове посилання на сайт видання. Погляди авторів можуть незбігатися з позицією редакції

З усіх питань звертайтеся, будь ласка, gazetapplus@gmail.com