Творець всесвіту через Віруси попереджає людство про небезпеку

На проблему вірусних інфекцій можна дивитися з різних боків. Сьогодні віруси трактують як живі організми і як неживу матерію. За способом життя — це клітинні паразити. Але все частіше про них згадують, як про особливу форму біологічної інформації. На останнє твердження слід звернути особливу увагу. Адже зараз будь-яку інформацію можна довести фактами або спростувати. Це як свого роду автобазар — цінність визначається характеристиками того або іншого об’єкту; а рівень небезпеки того або іншого вірусу — його контагіозністю і симптоматикою хвороб. Тому відкидати з порогу будь-яку гіпотезу про походження вірусних інфекцій не варто. Краще уважно проаналізувати факти і зробити висновки...

Походження різних вірусів давно цікавить не лише вірусологів, але і тих людей, які не бажали хворіти. Різні гіпотези так і не стали закономірностями. Головне питання: віруси — це організми чи речовини, поки залишається відкритим. Сьогодні біологічна наука дедалі більше схиляється до думки про те, що це особливі складні речовини з генетичною інформацією, які змогли глибоко проникнути в живу матерію. Жива речовина без вірусних часток за великим рахунком існувати не може. З іншого боку — це жива речовина, адже наукою вже доведено існування еволюції у вірусів. Якщо ж це речовини, то навіть в найскладніших речовин власної еволюції бути не може.

Не треба бути великим фахівцем, щоб зрозуміти, як легко вірусна інформація вислизає від природного захисту людей (що мають імунітет). Дія вакцин і лікувальних сироваток на деякі види вірусів зовсім відсутня і тому доки захисту від вірусних інфекцій (таких як губчастій енцефалопатії, атиповій пневмонії, Віл-інфекції, вірусу пташиного грипу) не знайдено. Віруси пронесли через тисячоліття свою генетичну індивідуальність так само як і людина, а з іншого боку, вони її постійно змінювали.

Віруси — це білкові тіла, здатні переносити певний вид біологічної інформації. З точки зору біології, віруси мають вигляд білкових тіл з особливою генетичною інформацією усередині. У них відсутній який-небудь обмін речовин і власна енергетика, тому називати їх живими істотами можна тільки умовно.

Іноді здається, що процеси, які перманентно відбуваються в довкіллі несуть осмислений зміст, діють розумно. Завдяки цьому вони підштовхують людину до логічного аналізу, тобто піддаються науковим трактуванням.

Якщо вести мову про вірус імунного дефіциту людини, то з генетичної точки зору це ретровірус, який здатний до перенесення зворотної інформації від РНК до ДНК. Вірус Віл-інфекції несе в собі не лише власні, але і додаткові гени (неначе хто йому їх надав для використання), яких немає у інших вірусів. Тому швид­кість копіювання його генів в тисячу разів вища, ніж у інших вірусів. Є у нього власна маркер-молекула. Таку мітку в організмі людини (з великої різноманітності клітин) мають тільки особливі клітини крові Т-лімфоцити. Отже, вірус-вбивця легко знаходить свою жертву, або як говорять, потрапляє точно в десятку. Та і уподобав він тільки один тип клітин людини, що належать до імунної системи. Це клітини-помічники або Т-хелпери. Насторожує той факт, що мінливість Віл-інфекції в 30 — 100 разів вище, ніж у вірусу грипу.

З медичної точки зору вірус з інформацією зберігається до кінця життя клітини і організму. Клітини Т-хелпери вибрані не випадково. Інфіковані клітини, що мають особливі мітки, зливаються з неінфікованими Т-лімфоцитами, що призводить до утворення в мозку, лімфатичних вузлів, легких гігантських багатоядерних клітин. Найжахливішим є те, що хвороба віднімає у людини не лише силу, але і розум. Організм повністю втрачає здатність чинити опір агресивним чинникам, хоча захисні сили залишаються неушкодженими. Відомо, що без розвідки будь-яка армія є небоєспроможною — так само, як сліпий і глухий організм не може вважатися працездатним.

З біологічної точки зору можливості існування людського роду залежить від репродуктивної і імунної систем. Перша забезпечує безперервність життя, продовження роду, друга — здатність пристосовуватися до умов довкілля, що міняються. Імунна система забезпечує пристосованість організму до умов довкілля і дає шанс вижити. Дивує той факт, що вірус «розпізнав» у людини не одну, а дві Ахіллесові п’яти.

Моральна сторона проблеми вказує на шосту Біблейську заповідь: «Не перелюбствуй», адже вірус Віл-інфекції (в основному) вражає саме тих людей, які порушили моральні засади, або мають низьку духовність.

Виникає запитання, а чи хворіють на ВІЛ культурні люди? На нього можна відповісти: їх майже немає. Хворіти на такий синдром аморально, тому культурна людина такого дозволити собі не може. Така категорія людей завжди пам’ятає про те, що здоров’я кожного — це надбання усього суспільства.

Всі вище викладені факти підтверджують наявність спрямованої дії якоїсь надприродної сили. Тому вже зараз можна зробити припущення про те, що таку вірусну інформацію направляє людству Вищий розум. Вона слугує попередженням людству про невірний, технократичний напрям розвитку цивілізації. Осягнути можливість існування Вищого розуму сучасна наука не може, тому так довго і повільно йде пошук методів захисту від вірусних захворювань. Адже спочатку необхідно повірити в існування першопричини проблеми, яку хочеш вирішити.

Поява нових збудників різних інфекцій — це ще одне підтвердження існування на нашій планеті глибокої екологічної кризи. Тому зараз украй необхідно терміново вирішувати екологічні проблеми і одночасно вести пошук ефективних методів боротьби із смертельними недугами. Очікування зус­трічі з новими вірусами, постійна напруга в суспільстві, нові захворювання, яка можуть перерости у пандемії — все це попередження людям про те, що позитивні зміни в ноосфері доки відсутні.

Кожній людині потрібно зрозуміти, що господарем Всесвіту була, є і залишиться в майбутньому всюдисуща, потужна і вічна біологічна і польова інформація. Вона пронизує кожну молекулу речовини, будь-яку живу клітину, контролює нашу поведінку, регулює еволюційні процеси. Усіма своїми діями Вищий розум демонструє нам наш егоїзм, невміння розпорядитися життям, що нас оточує, вказує на неправильне відношення людей до власного життя і здоров’я.

У Біблії записано, що у людини завжди є право вибору. І робити його доведеться кожному з нас. Така наша природа. Скільки живемо, стільки і вибираємо.