Тацій як «незалежний» адвокат Ніколаєнка

У Господарському суді Києва продовжується слухання справи за позовом Міжрегіональної Академії управління персоналом до Міністерства освіти і науки України про спонукання МОН виконати зобо­в’язання з видачі дипломів випускникам МАУП.

Вже неодноразово суд переносив засідання, позаяк представники МОН не були готовими до слухання справи. Представник МОН — такий собі Сидоров, який, за інформацією наближеного до МОН оточення, не є ні адвокатом, ні співробітником МОН, а «людиною» ректора Хар­ківської юридичної академії В.Тація, який за сумісництвом виконує обов’язки президента Академії правових наук України, що діє на базі його ж юракадемії. Громадянин Сидоров, не володіє і не послуговується державною мовою, але є членом Громадської колегії при Міністерстві юстиції України і членом такої ж колегії при Міністерстві освіти і науки України.

Направивши «свою людину» на допомогу горе-міністру в захисті його абсолютно неправомірної позиції, В.Тацій повністю викриває себе як аморальну людину, для якої не існує ні честі, ні закону, а лише бажання допомогти С.Ніколаєнку, завдати якомога більшої шкоди МАУП. Звідки така ненависть у колишнього борця зі спекуляцією і приватно-під­приємницькою діяльністю до одного з провідних недержавних ВНЗ? Адже він дуже добре заробляє, отримуючи безвідмовне державне фінансування, а також займаючись комерційною освітою. Можливо, зайвий конкурент йому не потрібен? А може, йому «антисіонізм» МАУПівський не до вподоби? Подейкують, що і сам ректор-президент має певний стосунок до цієї ідеологічної огиди, засудженої свого часу ООН.

До речі, Сидоров брав участь як представник МОН у судовій справі за позовом МАУП до Міносвіти щодо організаційно-правових форм діяльності недержавних ВНЗ і намагався всіляко вигородити С.Ніколаєнка у його незаконних діях — мовляв, недержавні ВНЗ неправильно зрозуміли Міносвіти, яке дбає про розбудову ВНЗ незалежно від форм власності. Фактично Сидоров розігрував із себе клоуна. І це йому вдалося. Хоча кому потрібна клоунада? Цю роль непогано виконує і сам пан-товариш міністр.

Хо би як там, а В.Тацій викрив себе як антидемократичний діяч, який протиправно став на захист незаконних дій міністра С.Ніколаєнка. Щоправда, і раніше за часів Леоніда Кучми пан Тацій особливо не переймався питаннями демократії, повністю підтримуючи авторитаризм Кучми.

Постає питання: чи має право така людина бути ангажованою, якщо вона є ректором державного ВНЗ, членом колегії Міносвіти, членом ДАК тощо? І зовсім неприпустимо, що цей діяч очолює і громадську самоврядну організацію — Академію правових наук України, яка об’єднує правознавців організацій і закладів усіх форм власності.

Вл. інф.