Бакалавр за три роки: чи реально це в Україні

Експеримент планують почати на базі нового "президентського" університету.

Днями міністр освіти України Сергій Шкарлет обмовився, що в планах уряду - перейти з 4-річного на 3-річне навчання на бакалавраті в українських вузах. Шкарлет підкреслив, що так робиться в Європі, що студент повинен бути впроваджений в реальну роботу одночасно з навчанням, і взагалі - випускники українських вузів повинні показувати свою потрібність роботодавцю. "Навчання заради навчання нікому не потрібно", - підкреслив міністр освіти.

Можна, звичайно, посперечатися щодо того, хто кому більше потрібен, якщо українські студенти все частіше після отримання диплома націлюються на виїзд з країни і роботу за кордоном, поки місцеві роботодавці безуспішно шукають собі фахівців на батьківщині. Чи означає скорочення навчання на бакалавраті, що студенти на рік раніше покинуть стіни вузів і кинуться застосовувати отримані знання в професії? Відповідь - ні, і справа не стільки в вузах, скільки в середній школі.

"Тільки в зв'язці з 12-літньою школою"

Ми звикли, що навчання у вузі триває зазвичай п'ять років. Плюс додатковий рік магістратури для тих, хто остаточно вирішив зв'язати своє життя з наукою і почав писати наукову дисертацію. До цього в школах навчаються 11 років. Разом процес навчання займає 16-17 років (для бакалаврів - 15 років).

- Термін навчання не зменшиться. Якщо скорочувати навчання на бакалавраті, то тільки за умови появи 12-річної середньої школи в Україні, - говорить керівник секретаріату Національного агентства оцінювання якості вищої освіти Михайло Винницький. - В такому тандемі трирічний бакалаврат матиме сенс. А в зв'язці з 11-річною середньою школою - немає.

Давайте згадаємо перший рік навчання у вузі. Мало спеціальних дисциплін - багато загальноосвітніх: пара іноземних мов, фізкультура, математика, мова та інші звичні шкільні предмети ...

- Значна частина першого курсу 4-річного бакалаврату - це загальноосвітній компонент. Його можна зрушити в школу, на 12-й рік навчання, і продовжувати давати школярам базові, загальні знання. Тоді навчання в вузі відразу почнеться з отримання знань спеціалізованих, - продовжує Михайло Винницький.

Чи потрібна математика філологу?

Тут, звичайно, впору б згадати "приголомшливі" результати зовнішнього незалежного оцінювання в цьому році і задатися питанням щодо якості "мовного державного загальноосвітнього компоненту", але висновок все одно один: середню школу в будь-якому випадку треба міняти. Але, на жаль, Нова українська школа (Нуш) впроваджується набагато повільніше, ніж повинна, тому, як то кажуть, поки маємо те, що маємо.

А на Заході давно вже бакалаври вчаться три роки. Але там шкільну освіту може тривати і 12, і 13 років. Зате до вузів студенти приходять вже не за продовженням шкільного курсу з базових предметів, а за конкретними професійними знаннями.

- Я згадую перший семестр свого філологічного факультету. Мовні дисципліни у нас почалися зі шкільних азів, також ми посилено вивчали історію і основи економічної теорії, що нам, філологам, здавалося дивним. Як і лекції з кібернетики, до слова. Математики, слава Богу, не було, але зате були основи медичних знань і фізкультура. Філософію, релігієзнавство, етику ми вивчали по одному семестру, і нам цих знань не вистачало. Світова художня культура взагалі була спецкурсом за бажанням, хоча філологам вона необхідна.

"У вузи йдуть за професією"

Ідея прибрати з вищої професійної освіти рік, віддавши його на відкуп школі, витає в Україні вже кілька років, каже експерт з питань освіти Українського інституту майбутнього Микола Скиба.

- Дійсно, в вузи йдуть за професійними знаннями і навичками. І було б краще, якби студенти самі вибирали собі якомога більше модулів за фахом і формували собі відповідну освітню програму, яка буде корисна їм в їх майбутній професійній діяльності, - зазначає експерт. - Якщо в Україні з'явиться 12-річна середня школа, то діти, звичайно, будуть пізніше вступати до університету, але й раніше виходити звідти.

Всі експерти сходяться в одному: програма навчання в вузі повинна бути якісною і відповідати професійним очікуванням як студентів, так і роботодавців. А останнім було б непогано змінити своє ставлення до своїх співробітників, які мають ступінь бакалавра.

Хто такий бакалавр?

У 2016 році в Україні зникла така кваліфікаційна ступінь, як "спеціаліст". Абітурієнти 2017 року, які надходили на фахівця, були прирівняні до магістрів - як і ті, хто провчився п'ять років у вузі до цього терміну.

Одночасно з цим академічний ступінь бакалавра став означати повну вищу професійну освіту. Стереотипи про те, що бакалавр - це недоспеціаліст, розвіялися в порох. Правда, не скрізь. Багато українських роботодавці до сих пір впевнені, що студент з чотирма роками вищої освіти - всього лише недоучка, і відносяться до нього відповідно. В інших країнах, особливо в європейських, за чиїм зразком і був виписаний новий рівень українського бакалаврату, з цим все нормально. Бакалавр - міжнародний освітній ступінь, який визнається нарівні з магістерським, докторським та іншими. Але здається, пояснювати це роботодавцям повинні все-таки не стільки студенти, скільки просвітителі від міністерств і профільних відомств.

Поки ж трирічний бакалаврат планується впровадити в так званому "президентському вузі", а в майбутньому - і на всю сферу вищої освіти в Україні. Дійсно, назвати недоспеціалістом випускника такого видатного навчального закладу, як майбутній "президентський вуз", у роботодавців язик не повернеться. А там і до інших бакалаврів, дивись, звикнуть ...