У чому причина дитячої жорстокості?

Про це пише керуючий справами УПЦ митрополит Антоній (Паканич).

В інформаційному суспільстві людина відчуває себе самотньою, вона замкнута на собі. Особливо це відчувають діти, вони з нас найменш захищені.

Сьогодні нам пропагують індивідуалізм, а людина - соціальне створення, вона не справляється зі своїми проблемами сама, не може їх подолати, перемогти. Її  потрібна підтримка і допомога близьких або небайдужих до неї людей.

Віртуальна реальність ніколи не замінить людського тепла.

Весь світ сидить в соцмережах, а людина залишається  одна.

Мережеве спілкування зганяє спілкування живе. Люди все рідше ходять один до одного в гості, це не модно і клопітно. Різні мережеві месенджери пропонують нам заготовки поздоровлень до дня народження, інших свят, щоб ми зайвий раз не напружувалися. Мало хто вже пам'ятає тепло листівок і листів, які приходили в наші будинки з добрими і щирими словами.

Мережі "комфорту" вловлюють все більше душ.

Підлітковий вік - особливий. Дитяча жорсткість часто проявляється підсвідомим бажанням привернути до себе увагу дорослих. Ми не говоримо про випадки психічних відхилень. Підлітки вимагають багато чого і хочуть багато чого, при цьому не мають життєвого досвіду і належного розуміння. Тому величезна відповідальність за виховання лежить на сім'ї.

Сьогодні, коли людина людині - вовк, батьки є провідниками дітей у дорослий світ. В ідеалі вони повинні привести дитину до розуміння того, що людина людині - брат, що кожна людина унікальна, кожна життя - безцінне.

Але цивілізація рухається по іншому, хибним шляхом. Нам вселяють, що кожен має право робити що хоче, що все нам повинні, що мета виправдовує засоби ...

Очевидно, звідси і виникають жорстокості цього світу.