Всеукраїнський загальнополітичний освітянський тижневик
Персонал Плюс - всеукраїнський тижневик

Чому українські заробітчани не повертаються на батьківщину

Чому, незважаючи на досить погані побутові умови, в яких живуть українські трудові мігранти, вони все одно не бажають повертатися додому.

Українські заробітчани все частіше хочуть залишитися в Польщі. Таку заяву зробили в Аналітичному центрі компанії з міжнародного працевлаштування Gremi Personal з посиланням на свіже дослідження Національного банку Польщі.

Згідно з результатами дослідження, за останні п'ять років значно збільшилася частка українських мігрантів, які заявили про своє бажання залишитися в Польщі на більш тривалий або постійний термін. А більше половини українських заробітчан намагаються перевезти в Польщу мінімум одного члена сім'ї.

За даними польського Нацбанку, якщо в 2015-му більшість українців планували своє перебування в Польщі терміном до одного року, то в 2020-му 52% заявляють про бажання залишитися на термін більше 3 років. Крім того, Gremi Personal відзначає стрімке зростання попиту на вакансії для сімейних пар.

і це при тому, що хліб заробітчан легким не назвеш. Знайти роботу і пройти всі офіційні процедури - це лише півсправи. У Польщі українці працюють по 10-12 годин 6 днів на тиждень, а багато і на вихідні шукають собі підробіток. І живуть вони аж ніяк не в готелях: у звичайні трикімнатні квартирі, які довгі роки не бачили навіть косметичного ремонту, селять по 15 і більше осіб. В результаті побутові сварки і скандали є практично вічними супутниками таких "комун".

Чому ж наші співгромадяни готові все це терпіти?

Гроші - це головне

Ми можемо скільки завгодно говорити про те, що "не в грошах щастя", "гроші - це не головне", але факт залишається фактом: основною причиною, по якій українські заробітчани масово штурмують підприємства сусідньої країни, є гроші.

Харків'янка Ірина за освітою - педіатр, але за фахом працювати не змогла. Її мама живе в Польщі вже 15 років - свого часу поїхала, щоб заробити хоч якісь гроші і прогодувати дітей. Ірина поїхала до неї, зараз працює в теплиці, хоче отримати ПМЖ.

Вероніка - з Кривого Рогу. Удома вона отримувала настільки мізерну зарплату, що в Польщі її влаштувала навіть мінімалка - це вже було межею мрій.

Чоловікові Тетяни запропонували контракт на роботу на чешському заводі. Тетяна поїхала разом з ним і працює там же. Правда, поки чоловік працює по 12 годин, вона, за її власним визнанням, не сильно напружується. У Чехії її все подобається, повертатися в Україну не хоче.

Вікторія з чоловіком в Україні були в боргах як у шовках. І коли старша дочка поступила на навчання в польський вуз, поїхали за нею спробувати "відпрацювати" кредити. Зараз працюють офіційно, планують забрати двох молодших дітей.

- Як тільки я вирішу фінансове питання, перестану кататися. Роки вже не ті, хочеться стабільності, хочеться жити вдома, а не на валізах. Але сьогодні мене в Європі приваблює виключно фінансова сторона, - каже Тетяна, яка двічі їздила на заробітки в Польщу, а зараз працює в Чехії. - У Києві я заробляла 9 тис. грн на місяць, а в Чехії можу заробити 1100 євро чистими. А ще такий режим роботи затягує. У Києві я з ранку до вечора пропадала на роботі, субота-неділя - вихідний, 24 дня відпустки. А тут попрацювала кілька місяців, а потім в Україні можна кілька місяців відпочивати. Плюс тут навіть ті, хто працюють за мінімалку, можуть дозволити собі дуже багато. У тій же Польщі за дві мінімальні зарплати (близько 555 євро на місяць) можна купити цілком пристойний старий автомобіль. Що вже говорити про продукти, одяг та інших товари. А в Україні, навіть працюючи на середню зарплату, люди ледь зводять кінці з кінцями.

Європейський побут

Але гроші - це далеко не єдина причина, по якій українці хочуть жити і працювати в Європі. Співрозмовники визнаються: навіть незважаючи на те, що в Польщі дуже багато наших співвітчизників, життя тут кардинально відрізняється від того, до чого ми звикли в Україні.

- На обсервації ми жили в центрі Лодзі, і я кожен день з вікна спостерігала за життям поляків, - розповідає 21-річна Карина, яка відправилася в Польщу не тільки на заробітки, а й отримувати новий досвід. - Перше, що кидається в очі - це те, що вони їздять на велосипедах, електросамокатах. Мені просто радісно спостерігати, коли люди масово пересуваються такими видами транспорту. Друге спостереження - у них вивозять сміття кожен день, а сміттярі одягнені в чисту і навіть, як мені здалося, відпрасовану яскраво-помаранчеву форму. Третій момент - це їхні будинки: доглянуті, з акуратними газонами і низькими парканами, а то і взагалі без них. У нас кожен ховається від сторонніх очей за високим парканом, а тут навіть дорогі будинки відкриті для очей перехожих. І, звичайно, дороги. Коли в'їжджаєш в Польщу, це відразу відчувається!

вгору

© «ПЕРСОНАЛ ПЛЮС». Усі права застережено.

Передрук матеріалів тільки за згодою редакції.
При розміщенні матеріалів в Інтернет обов’язкове посилання на сайт видання. Погляди авторів можуть незбігатися з позицією редакції

З усіх питань звертайтеся, будь ласка, gazetapplus@gmail.com