Як відповідати на наклеп?

На цю тему розмірковує керуючий справами УПЦ митрополит Антоній (Паканич).

Терпіння потрібно мати і для миру, і для війни. У будь-якій ситуації, при будь-яких обставинах християнин повинен молитися за тих, хто ненавидить і образили його.

На судилище в Синедріоні Господь Сам показав нам приклад мужньої стійкості і спокійної розважливості. Але ж все сказане проти Нього "свідками" було абсолютним  наклепом.

Наклеп завжди страшний тим, що він  прикривається напівправдою і радістю  за нібито справедливість. Це отруйне жало часто використовують слабкі люди, щоб самоствердитися за рахунок наклепу на людину або помститися. Це помста боягуза, який б'є в спину, нишком. Не випадково одне з імен диявола - наклепник, і ті, хто вдається до такого способу боротьби, ймовірно, знаходяться під впливом його "чар".

Як не парадоксально, але християнину потрібно більше боятися не наклепу на свою адресу, а переживати, як самому нікого не обмовити. Преподобний Амвросій Оптинський вчить: "Слабкий молиться, щоб його не обмовили, а мужній - щоб Бог допоміг інших не обмовляти ні словесно, ні подумки".

Взагалі питання наклепу - це проблема культури, виховання людини, тому що самодостатня вихована людина ніколи не буде обмовляти і не стане навіть слухати плітки про людей, адже це просто непристойно.

Є вислів: "Якщо хочеш пізнати людину, не слухай, що про нього говорять інші, а послухай, що він говорить про людей". Якщо ваш співрозмовник любить ділитися подробицями про будь-кого, то будьте впевнені, те ж саме він говорить про вас за вашою спиною. Ніколи не потрібно самому опускатися до рівня пліток і пересудів, через які і поширюється наклеп.