Що страшніше - кредит МВФ або дефолт

Економісти продовжують сперечатися про те, чи може Україна обійтися без грошей Міжнародного валютного фонду.

У МВФ заявили - Фонд може збільшити кредит для України, але за умови прийняття земельної реформи та закону про банки. Але останнім часом все частіше експерти говорять про те, що Україні не потрібно домовлятися з МВФ про нову програму кредитування, а скористатися ситуацією і затіяти реструктуризацію своїх боргів. Під словом реструктуризація, по суті, розуміється технічний дефолт: в даному випадку це відмова від обслуговування власних боргових зобов'язань і спроба списати їх або відстрочити виплати. Хтось із фахівців говорить, що можна обійтися без МВФ, а хтось не бачить альтернатив співпраці з фондом.

Є  думки противників і прихильників усіх трьох варіантів розвитку подій.

Нелюбовний трикутник

У цьому році Україну чекають серйозні боргові виплати. Через кризу, яку викликала пандемія коронавіруса, зовнішні позики для нашої країни істотно подорожчали. Тобто, перевести кредит без допомоги МВФ буде дуже дорого. У такій ситуації є три варіанти розвитку подій - відновити співпрацю з МВФ, шукати інших кредиторів або оголошувати дефолт, назвавши його реструктуризацією боргу.

Поки що влада декларує намір домовитися з фондом. Причому суму кредиту в порівнянні з торішніми "хотєлками" просять збільшити вдвічі.

"Протягом наступного тижня-двох ми зі свого боку, як Україна, фіналізуємо  наші останні домовленості і отримаємо позитивне рішення від  Міжнародного валютного фонду, - заявила заступник голови Офісу президента Юлія Ковалів - власне, що ми сьогодні обговорюємо з МВФ. В першу чергу , це збільшення обсягу фінансової підтримки України на час кризи. Ми вже говоримо зараз про майже в два рази збільшенні програми, про які ми говорили з ними в кінці минулого року. Друге питання, яке ми з ними обговорюємо, це те, що ці кошти потрібні в першу чергу в бюджеті - там, де ми будемо фінансувати медицину і соціальну сферу ".

Якщо врахувати, що в минулому році йшлося про кредитну програму в 5 млрд доларів, то зараз зрозуміло, що просять вже 10 мільярдів. Швидше за все, стільки нам ніхто не дасть. Але навіть 3-4 мільярди можуть стати гарною підмогою мінфіну для того, щоб впоратися з проблемою виплат в цьому році. Правда, є одне "але" - це фактор Коломойського і його претензій на націоналізований ПриватБанк. Щоб уникнути виплат багатомільярдних компенсацій колишнім власникам, Верховна Рада повинна прийняти так званий "антиколомойський" закон, який покликаний не допустити повернення банків колишнім власникам. І в такій ситуації у Володимира Зеленського, кажуть експерти, може з'явитися спокуса віддячити людині, яка привела  його до влади. Навіть ціною дефолту країни.

А про те, що такі думки у владних кабінетах витають, говорить той факт, що МВФ вже попереджає главу держави про те, чим загрожує дефолт. Як написав заступник виконавчого директора від України в МВФ Владислав Рашкован на своїй сторінці в Facebook, можлива відмова України платити за своїми зобов'язаннями призведе до катастрофічних наслідків.

За його словами, в Україні є група людей, яка просуває ідею дефолту. Однак приклади Аргентини, Еквадору, Росії та деяких інших країн свідчать, що за дефолтом слідують економічні та соціальні потрясіння.

Зокрема, він навів перелік слів, які асоціюються з дефолтом за досвідом інших країн:

- Девальвація

- Інфляція

- Банкрутства

- Порожні магазини

- Набіги на банки

- Соціальні протести

- Насильство на вулицях

- Мародерство

- Міжнародна ізоляція.

Слово - противникам МВФ

Ті, хто виступає проти нової програми кредитування МВФ, звертають увагу на те, що мало які країни виходили переможцями після збільшення боргових зобов'язань. Крім того, Україна вже допускала технічний дефолт в 1998 році, але після цього було значне зростання економіки.

- Я послідовний прихильник реструктуризації боргів України, причому як внутрішніх, так і зовнішніх, - говорить економіст Олексій Кущ. - Моє переконання ґрунтується на досвіді 1998 року, коли Україна провела кращу в світі реструктуризацію внутрішніх і зовнішніх боргів, а я брав участь в переговорах з випуску конверсійних облігацій в Мінфіні та НБУ. Якби тоді Україна не пішла на відстрочку по сплаті боргів, у нас би не було економічного зростання початку нульових, і невідомо в якому б форматі наша країна перебувала зараз. Саме тому мене просто жахає примітивний рівень нинішньої дискусії між прихильниками дефолту і його противниками, в якій кожна сторона переслідує свій особистий інтерес і не думає про перспективи розвитку країни.

За словами економіста, українців лякають в разі припинення співпраці з МВФ інфляцією, девальвацією гривні і жахливими фотографіями заворушень в Аргентині.

- Мовляв, чи не буде меморандуму з фондом - все полетить вниз, - говорить Кущ. - А в 2014-2015-му на тлі співпраці з МВФ ми куди летіли? Вгору! Куди рухалася гривня і інфляція в умовах виконання всіх приписів фонду? Я нагадаю: за два роки інфляція - на рівні 70%, майже чотириразове знецінення гривні. Тема війни в цьому контексті гідна окремої дослідження "які моделі могли тоді амортизувати криза", але ключову роль в обвалі фінансових індикаторів зіграло "очищення" банківської системи, яке коштувало країні 36% ВВП і яке було проведено на вимогу МВФ. А фотографії заворушень - так їх можна знайти і в країнах, які співпрацювали з фондом, не кажучи вже про фотографії з Майдану. В цьому і проявляється показна обмеженість "траншеприхильників": вони навіть не розуміють, що вуличні заворушення в таких країнах як Аргентина - це не наслідок впливу МВФ, а результат розшарування суспільства, соціальної несправедливості і засилля олігархів.

Економіст Данило Монін каже, що Україна може обійтися і без грошей МВФ.

- До вересня говорити про дефолт немає ніяких підстав, - каже Монін. - Ситуація наразі контрольована. Тому не гасити будь-які зобов'язання та оголошувати дефолт немає підстав. У той же час також немає сенсу зараз форсувати переговори з МВФ про отримання траншу. Особливо на умовах, які не влаштовують Україну і не дадуть їй шансу вийти на інший шлях економічного розвитку зі своїм порядком.

Аргументи прихильників співпраці з фондом

Противники дефолту кажуть, що вийти на зовнішні ринки зараз не вийде, тому потрібно домовлятися з МВФ.

- Якщо ми подивимося на ситуацію з нашим боргом, то побачимо, що в цьому році Україні потрібно буде виплатити в другому кварталі $ 3,41 млрд, у третьому - $ 5,24 млрд, у четвертому - $ 2,99 млрд., - пояснив  аналітик "Альпарі" Максим Пархоменко. - на другий квартал ми ще можемо нашкребти цю суму, але на наступні грошей немає. Якщо раніше Мінфін проводив реструктуризацію нашого боргу - старі випуски в доларах займалися новими в гривні, то зараз можливості зайняти на зовнішніх ринках просто немає, вони закриті. Можливо, це вікно буде відкрито після стабілізації ситуації в світі, але не ясно, коли це буде. Через це єдиний варіант, який рятував нас від роботи з МВФ, - зовнішні інвестори. На українському ринку зайняти грошей ми також не можемо. У сухому залишку залишається тільки МВФ.

Що стосується дефолту, то Максим Пархоменко виступає проти цієї ідеї.

- Умовні експерти є або вкрай некомпетентними, коли говорять про дефолт і не розуміють наслідків, або просто цілеспрямовано працюють на замовлення ворогів України, - говорить Пархоменко. - В даний момент гривня просіла до своїх мінімумів. З підтримкою МВФ поточні позначки будуть утримані. Далі нам потрібно буде очікувати зниження темпів поширення вірусу і відкриття країни. Залежно від термінів стане ясно - буде курс знижуватися чи ні. Чим довше триває карантин, тим гірше для країни. Інфляція за рахунок падіння цін на енергію буде низька, в рамках 5%. При дефолті курс гривні явно буде не 30 і 35, а значно вище. Буде повторення ситуації з 2014 роком. Велика частина бюджету побудована зараз на запозиченнях, зовнішніх і внутрішніх. Реалізувати всі програми країни без них і звести бюджет буде неможливо.

Згоден з колегою і аналітик "Центру біржових технологій" Максим Орищак. За його словами, зараз знайти інший шлях, крім як співпраця з МВФ, не вийде. А в збільшенні боргового навантаження він не бачить проблем.

- Весь світ живе за принципом накопичення боргового навантаження, і це для політичної еліти більш простий і ясний шлях, - пояснив Максим Орищак.