Найуспішніша нафтова економіка намагається піти від нафти

Дискусія про нафтозалежні економіки часто нагадує образ якоїсь близькосхідної країни, повністю залежної від експорту нафти для отримання доходів. Але є одна близькосхідна країна, яка планує експортувати свій останній барель нафти.

Минулого тижня Університет Халіфи оголосив, що встановив перший в своєму роді сонячний концентратор в "розумному" місті Масдар, похвалившись тим, що на об'єкті коефіцієнт концентрації в тисячу сонць і він може генерувати температури понад 1 тис. градусів за Цельсієм.

Протягом десятиліть ОАЕ активно вкладали нафтові гроші в проекти, які забезпечили б стійкість їх економіки в довгостроковій перспективі, навіть якщо попит на нафту в кінцевому підсумку вичерпає себе. У цій країні вже розташовані одні з найбільш чудових об'єктів елітної нерухомості, включаючи найвищий будинок у світі і Пальмові острови. Але ОАЕ також роблять великі ставки на технології та відновлювальні джерела енергії.

Зберігаючи вірність традиціям процвітання, ОАЕ створили один з найбільш "розумних" міст в світі - Масдар-сіті. Він розрахований на 50 тис. осіб, проте зараз в ньому проживає 2 тис. жителів. До наступного року компанія, що стоїть за цим проектом (інвестиційна компанія Абу-Дабі Mubadala), планує подвоїти цю суму.

Місто на 40% менше потребує води і енергії в порівнянні зі звичайними будівлями в Абу-Дабі. Сонячна ферма потужністю 10 МВт виробляє 17,4 ГВт-год на рік, компенсуючи 15 тис. тонн вуглекислого газу, вітряна вежа використовується для уловлювання холодних вітрів і перенаправлення їх в громадські місця в місті.

У цьому місці вже знаходиться багато великих підприємств, є дослідницький центр, де проводиться вивчення штучного інтелекту, Університет науки і технологій ім. Халіфи і відповідні житлові будівлі. Масдар-сіті може створити 40 тис. робочих місць і місць для студентів згідно з даними веб-сайту проекту.

Все більше людей, зацікавлених в бізнесі відновлюваної енергії, усвідомлюють реальність її збереження. У деяких тендерах на розвиток сонячної та вітрової енергії зберігання вже є обов'язковою частиною проекту. Щоб не відставати від кривої, ОАЕ зосереджені на зберіганні на ранньому етапі.

Але чи можливо замінити доходи від нафти доходами від "розумних" міст? Дані ОПЕК за 2018 р говорять про те, що в ОАЕ видобуто близько 3 млн барелів на добу нафти та експортовано 2,3 млн барелів на добу, що коштує близько $ 75 млрд. Дані уряду ОАЕ за попередній рік показали, що експорт нафти і газу становить майже 30% ВВП. І якщо звести це до нуля, це стане реальною проблемою.

І все ж, схоже, ОАЕ до цього готові. Країна очікує, що її економіка подолає позначку $ 500 млрд через кілька років завдяки щедрим програмами податково-бюджетного стимулювання і диверсифікації з акцентом на технології. У минулому році уряд затвердив бюджет у розмірі $ 16,7 млрд на цей рік, при цьому в документі відзначено нульовий дефіцит. Майже третина цієї суми піде на підтримку соціальних програм.

Те, що ОАЕ працюють над диверсифікацією своєї економіки, а не просто говорять про це, очевидно. Опитування, проведене консультантом з підбору персоналу, показало, що користуються найбільшим попитом робочі місця в ОАЕ в цьому році будуть пов'язані з інформаційними технологіями: менеджери по цифровим перетворенням, розробники штучного інтелекту і аналітики безпеки, повідомило The National.

Тим часом, згідно з даними МВФ зростання в ненафтових галузях ОАЕ розшириться з 1,3% в 2018 р до 1,6% в 2019 р 3% в цьому році. Зростання нафтового сектора сповільниться. Дійсно, схоже, що ОАЕ серйозно налаштовані піти від нафти.

Це, безумовно, займе більше пари років. Всі галузі, на які ОАЕ будуть покладатися при заміні доходів від нафти - туризм, роздрібна торгівля, готельний бізнес, нерухомість і будівництво, - залежать від здорового попиту на то, що вони пропонують, а це означає, що їм потрібна сильна світова економіка.

Проте, без сумніву, для благополуччя економіки краще покладатися на більш ніж одну галузь. ОАЕ рухаються в правильному напрямку, скільки б часу не знадобилося їм, щоб дійти до тієї точки, коли вони зможуть відмовитися від використання нафти для підтримки своєї економіки.