"Сірі кардинали" української влади: кого і чому "слухаються" президенти

Андрій Богдан, за оцінками аналітиків, став однією з найбільш впливових фігур в країні.

Якби в Україні, як в США, була посада віце-президента, то її сьогодні точно зайняв би глава Офісу президента Андрій Богдан. Він постійно поруч з президентом, практично став його тінню і весь час щось шепоче Володимиру Зеленському на вухо. Саме він першим "промацує" реакцію суспільства на можливі майбутні непопулярні ініціативи глави держави. За очі Андрія Богдана вже стали називати новим "сірим кардиналом" української політики.

Окремі експерти навіть запевняють, що за значимістю в державній машині Богдан переважив іменитих Дмитра Табачника і Віктора Медведчука за часів Леоніда Кучми і Віру Ульянченко з Віктором Балогою при Вікторі Ющенку.

Очолив АП - і ти вже "кардинал"?

- Іноді можна чути, що Андрій Богдан - це маріонетка Коломойського. Я б так не сказав. Богдан став главою Офісу президента, так як з команди Зеленського він був найбільш підготовлений - прекрасно володів адміністративними і політичними тонкощами влади. У нього великі політичні амбіції, які він намагається зараз реалізувати, - каже політолог Володимир Фесенко.

Експерти відзначають, що Богдан на даному етапі незамінний для Зеленського, так як виступає в ролі такого собі вчителя і "Мойсея" в лабіринтах української влади і розповідає про великий корупційний клубок України.

- Історія повторюється. Коли Кучма тільки став президентом, то главою АП призначили Дмитра Табачника, який допомагав Леоніду Даниловичу зорієнтуватися в президентських справах. Через великий впливу на Кучму і постійну близькості до "тіла" його називали "сірим кардиналом", - розповідає політолог Андрій Золотарьов, при цьому уточнює, що якщо в той час жарти на кшталт "президент Кучма працює в Адміністрації Табачника" мали зерно істини , то слова "президент Зеленський працює в Офісі Богдана" не відображають дійсність.

За словами політологів, найчастіше "сірими кардиналами" ставали саме глави Адміністрації (Секретаріату) Президента. Так, під час президентства Віктора Ющенка колосальний вплив на державні процеси і кулуарні домовленості мали глави Секретаріату президента Віктор Балога і Віра Ульянченко, при президенті Вікторі Януковичі - Сергій Льовочкін. Саме через глав АП вирішувалися багато політичних і бізнес-питань в країні.

- Хочемо ми того чи ні, але при нашій змішаній парламентсько-президентській формі правління Адміністрація президента завжди перетворювалася в такий собі паралельний уряд. І керівник АП фактично ставав паралельним прем'єр-міністром в цій політичній системі, - зазначає політолог Руслан Бортник.

Коли дружба і сімейні узи понад усе

Але армію "сірих кардиналів" в українській політиці поповнюють не тільки глави Адміністрації президента. Політологи кажуть: впливові фігури можуть займати абсолютно різне положення в державній ієрархії або взагалі бути поза "офіціозу".

- Коли говорять про "сірого кардинала" Богдана, чомусь забувають про першого помічника президента Сергія Шефір. І якраз саме своєму давньому бізнес-партнеру Шефіру Володимиру Зеленський довіряє більше, ніж Богдану, у якого бекграунд людину Коломойського, - запевняє Андрій Золотарьов і уточнює: - Чому вагоміше перший помічник президента? Саме через нього, а не через главу ОП на стіл Зеленського потрапляють паперу, домовляються про зустріч з "першим".

Мають значення дружні і родинні зв'язки. Наприклад, експерти всі як один відзначили колосальний вплив на президента Віктора Януковича його старшого сина Олександра. При президенті Петру Порошенко" всерішающім "був його армійський друг народний депутат Ігор Кононенко. Свого" директора парламенту "мав президент Леонід Кучма, ним був народний депутат Олександр Волков.

- Все визначається особистим ставленням, а не формальним статусом. Люди, яким довіряв президент, найчастіше і ставали "сірими кардиналами", - додає Золотарьов.

Але, за словами політологів, є маленька група, що зуміла утримати статус "сірих кардиналів влади" незалежно від прізвища президента.

- Всі нинішні п'ять-шість ключових олігархів були і є "сірими кардиналами" при всіх президентах. Через те, що вони монопольно контролюють цілі галузі економіки та їх люди трудяться на різних посадах в усіх міністерствах, вони мають надзвичайний вплив в країні, - говорить політолог Руслан Бортник.

І викорінити таке явище, як "сірий кардинал в політиці", на думку експерта, не вийде. Такі люди є в багатьох європейських країнах. Але потрібно коригувати їх поведінку - змусити максимально грати за правилами, за законами і встановленими процедурам. І тоді їх авторитет і політична вага обмежуватимуться нормами закону, і вони не зможуть використовувати державу в своїх інтересах.