Всеукраїнський загальнополітичний освітянський тижневик
Персонал Плюс - всеукраїнський тижневик

Борги покриють девальвацією. Українці заплатять через інфляційний податок

Піраміда надприбуткових 20%-их облігацій внутрішньої державної позики (ОВДП), яку "дбайливо" вибудовував уряд останні півроку, як і слід було очікувати, починає хитатися. Іноземні спекулянти, яких в традиціях придурочної політекономічної коректності називають "інвесторами", призупинили скупку ОВДП і, відповідно, завод в країну валюти. Намічається тенденція до виходу цих "спекуловесторів" з гривневих облігацій з подальшою скупкою валюти для виведення з країни, що повинно неминуче спричинити падіння гривні.

Падіння вже почалося, і досить істотне. Словом, все відбувається в точності так, як про це доводилося писати буквально недавно. Існує маса інших факторів, які підштовхують до знецінення гривні.

При цьому уряд Гросмана малює плани щодо подальшого нарощування емісії ОВДП з метою скорочення держборгу номінованого в доларах і переведення його в гривні. Саме такий підхід закладений в затвердженій Кабміном 5 червня середньостроковій стратегії управління держборгом на 2019-2022 рік.

Чи буде цю чергову «стратегію» — яких писано вже неміряно — хтось виконувати, є великим питанням. Так само як і те, скільки залишилося жити уряду Гройсмана, який зараз посилено підносить себе всім бандформуванням нашого політичного гадючника в ролі отакого договороздатного «проффесіонала» разом з Ревою, Омеляном та іншими персонажами кабмінівського «зоопарку».

Але ми зараз про інше...

А саме про те, що найважливішим пунктом цього «геніального плану», спрямованого, по суті, на скорочення валютної частини державного боргу є девальвація гривні. Наскільки?.. Ну-у-у... обіцяють "всього тільки" до 30,7 гривень за долар. Але ж у нас за невиконання обіцяного в подібних ситуаціях ніхто ніколи не відповідав, і якщо замість 30,7 буде, наприклад, 47 — чиновники розведуть руками, а наймані борзописці і, пардон, «пі*доболи» з числа так званих «експердов» почнуть доводити, що так склалася «кон'юнктура ринкового базару» і зірки на небі. А слідом за девальвацією послідує монетарна інфляція, яка додасться до інфляції, що розкручується з інших, немонетарних причин.

Все це до того, що за скорочення валютної частини зовнішнього боргу заплатять, як завжди, пересічні громадяни України. Під цю справу чергову ж дурилку придумають, наприклад, новий закон «про мову і бандеру» знесення пам'ятника Кларі Цеткін, перейменування Дніпропетровщини в Січеславщину, ще яку-небудь, пардон, херню, щоб відвернути увагу натовпу від того, як з її кишень шляхом інфляційного податку виймають засоби існування на реструктуризацію боргу, створеного владно-олігархічною верхівкою.

Не вдаючись у подробиці, які детально викладалися в попередньому матеріалі на цю тему, коротко відзначимо лише головне. У світлі значних виплат за зовнішніми боргами в 2019-2020 роках уряд знайшов досить простий спосіб розжитися валютою у вигляді продажу нерезидентам гривневих ОВДП з надвисокою як для таких операцій прибутковістю до 20% річних. Пояснимо, що в» нормальних країнах " процентна ставка за державними позиками становить 2-3% або навіть нижче. Подібні вкладення вважаються надійними, але низько прибутковими.

Іноземні спекулянти — пардон — інвестори кинулися скуповувати ОВДП з небувалою прибутковістю. Більше того, деякий час гривня зміцнювалася, її курс до долара падав, і це давало спекулянтам додаткову можливість для збагачення. При цьому вони заводили в країну великі обсяги валюти і продавали її на внутрішньому ринку. Значною мірою, це могли бути долари вітчизняного походження, раніше виведені з України. Адже відомо, що левова частка «іноземних інвестицій» у нас на перевірку виявляються раніше вкраденим у нас же, причому повертається у вигляді цих самих «інвестицій» мізерна частина вкраденого.

Для уряду сенс цієї маніпуляції полягав у тому, що вона дає можливість отримання валютних ресурсів в період великих витрат на обслуговування зовнішнього боргу. Оскільки МВФ зараз грошей під свої горезвісні 3-4% не дає, в іншому випадку, для рефінансування довелося б позичати гроші на зовнішніх комерційних ринках, правда, приблизно під 10% річних, але в твердій валюті. Уряд вирішив, що краще брати під 20%, але в гривні. Таким чином, Кабмін отримував доступ до валюти, скуповуючи їх за гривні, підтримував стабільним валютний курс, знімав з себе валютні ризики через можливі стрибки курсу, перекладаючи ці ризики на інвесторів. В теорії начебто правильно, але на практиці масова втеча з ОВДП здатне обвалити не тільки курс гривні, але і всю фінансову систему країни. Навіть призупинення скупки ОВДП і деяке перевищення виходу з ОВДП над їх скупкою веде до того, що піраміда починає перевертатися. Що і почало відбуватися.

З кінця травня курс долара почав зростати. Заговорили мало не про 29,5 гривень за долар незабаром, але такі пророцтва поки не підтверджуються. Зростання чергується з відкатами вниз. Такі коливання курсу вгору-вниз дозволяють валютним спекулянтам наживатися на розгойдуванні курсу.

Чи не найважливішою причиною провалу гривні після її тривалої стабільності і зміцнення було названо скандальне інтерв'ю настільки ж скандального олігарха Ігоря Коломойського міжнародному виданню Financial Times, в якому Беня з притаманною йому душевною простотою запропонував Україні і особисто Зеленського оголосити дефолт і не платити за зовнішніми боргами України. Ця заява, як відомо, викликала шквал в ЗМІ і в суспільстві і призвело до нинішнього зростання курсу долара.

Попередньо відзначимо, що до цього цілий ланцюжок вельми несприятливих факторів не справила на гривню ні найменшого негативного впливу. Нагадаємо, що за цей час в Україні пройшли президентські вибори, сумнівний поки розпуск парламенту, невдала поки спроба відправити у відставку уряд, виплата в травні 1 млрд доларів за зовнішніми боргами. Кожен з цих факторів сам по собі у вітчизняних реаліях здатний зіштовхнути вниз гривню, не кажучи вже про їх сукупності протягом досить стислого періоду. Але гривня залишалася стабільною і навіть трохи зміцнювалася до тих пір, поки Коломойський не озвучив ерничну ідею: мовляв, давайте оголосимо дефолт, і «кому повинні — всім прощаємо».

Втім, існує цілком обґрунтована думка, що для падіння курсу гривні склалися цілком певні об'єктивні причини, а заяву Коломойського стало не більше ніж поштовхом. Скандальна Заява зупинила покупки ОВДП, але їх покупка і без того вже почала гальмуватися. Та й не тільки в ОВДП проблема.

27 травня в США був День поминання (Memorial Day). У зв'язку з вихідним, виник дефіцит долара, чим не забули скористатися спекулянти, хитнувши курс з метою наживи. Швидше навіть цей стрибок, а не одкровення Бені в Financial Times і запустив процес девальвації гривні. Спостерігаючи хитання курсу, експортери вирішили не поспішати з продажу експортної виручки, тим більше в березні Нацбанк знизив норму обов'язкового продажу виручки з 50% до 30% в рамках лібералізації. До того ж, наприкінці травня відбулася масова компенсація ПДВ великим експортерам, що призвело до появи на фінансовому ринку великих обсягів вільної гривні. Крім того, в кінці травня імпортери закривали контракти і спішно скуповували валюту.

А тут раптом Коломоський брякнув про дефолт - і пішло-поїхало.

Спроби Нацбанку загасити просідання гривні інтервенціями не призвело до скільки-небудь серйозних результатів, і головний банк просто припинив даремно витрачати валютні резерви напередодні масштабних виплат за зовнішнім боргом восени в обсязі близько 1,5 млрд доларів.

Тут-то і зіграло свою роль початок перевертання піраміди ОВДП. Наприкінці травня попит на них різко впав, обсяг угод зменшився до незначних розмірів, хоча уряд, навпаки, чекав припливу нових інвесторів і, відповідно, валюти в країну. Не допомогло навіть спішне збільшення прибутковості — хоча куди вже прибутковіше, якщо і так 18-20% річних за державними борговими зобов'язаннями, як в «Зімбабве якийсь».

Економіст Олексій Кущ вважає, що порогом «перевертання піраміди» є 40 млрд гривень. Вище цієї суми інвестори почнуть виходити з ОВДП, що неминуче позначиться на курсі гривні в бік її ослаблення. Не будемо оцінювати цифру, але в принципі поріг повинен бути, і навіть періодичні розгойдування курсу, вигідні спекулянтам, не зможуть згладити загальну тенденцію на здешевлення національної валюти.

У свою чергу, економіст Віктор Скаршевський вважає, що інвестори не так злякалися розмов про дефолт, як врахували багаторічну українську традицію, згідно з якою восени гривня дешевшає, іноді дуже сильно. Тому власники 3-місячних облігацій стали від них позбавлятися і переводити кошти в долар, щоб убезпечити їх від курсових ризиків.

Відносний спокій на готівково-вуличному ринку теж зрозуміло. Населення занадто далеко від «високих сфер», в яких відбуваються спекуляції з ОВДП. До того ж, настає відпускний період, коли "вуличний" курс валюти традиційно знижується, звичайно, якщо немає якогось катаклізму. Нарешті, є думка, що населенню не за що особливо купувати валюту, оскільки воно виснажено зростанням споживчих цін комунальних тарифів.

Але видається, що така ситуація на «вуличному» ринку може триматися до пори до часу. Якщо почнеться масовий «вихід» з ОВДП, а банківський і взагалі безготівковий ринок не зможуть задовольнити попит на валюту, підстьобує втечею капіталу в долар і взагалі з країни, скупка валюти через гривневий «обнал» накриє і «вуличний» ринок.

Власне кажучи, в бюджеті-2019 на кінець року закладено курс 29,4 гривні за долар, так що ще є куди падати». Знову ж таки, у вересні намічаються великі виплати за зовнішнім боргом у розмірі близько 1,5 млрд доларів, що загрожує серйозним зростанням курсу долара. До речі, саме тому влітку Нацбанк не буде витрачати валютні резерви на підтримку гривні в умовах курсової нестабільності, оскільки у вересні долари дуже знадобляться. Мінфін, можливо, буде позичати на зовнішніх ринках 1,5-3 млрд доларів, причому доведеться, повторимо, брати в борг під вкрай невигідні відсотки.

Тут слід повернутися до ідеї Кабміну скоротити зовнішній борг з нинішніх 59% до 43% ВВП до 2022 році за рахунок зниження валютної частини боргу. Для цього уряд має намір подальший розпродаж ОВДП і девальвацію гривні. Такі плани містяться з Середньостроковій програмі управління державним боргом на 2019-2022 роки, затверджену, повторимо, 5 червня нинішнього року.

На думку авторів урядової «стратегії», виглядати це буде наступним чином. Валютна частина боргу буде скорочуватися за рахунок поточних виплат. Тільки в 2019-2020 роках Україна поверне кредиторам 15 млрд доларів. Гривнева частина боргу буде, навпаки, зростати. У випадку нестачі коштів на фінансування дефіциту державного бюджету, Кабмін має намір валютну частину держборгу заміщати гривневої. Упор буде робитися на те, щоб продати іноземним інвесторам як можна більше гривневих облігацій, для чого вони повинні будуть продавати долари за гривні. Прибутковість облігацій буде встановлюватися якомога вище, щоб залучити інвесторів, наприклад, починаючи з 18%. Повторимо, що в США і Європі подібні облігації розміщуються під 2-3% річних.

Валюта, яка нібито буде надходити в країну в результаті такої нехитрої афери, буде використана для виплат за держборгом. Уряд усвідомлює, що вихід інвесторів з ОВДП, особливо масовий, загрожує девальвацією національної валюти через масштабні скупки долара. Тому чиновники мають намір закладати в макроекономічні показники якусь «регульовану девальвацію», в результаті якої до кінця 2022 року валютний курс становитиме нібито 30,7 гривень за долар.

В адекватність подібних прогнозів навряд чи вірять в самому Кабміні, точніше, в Мінфіні, який продукує ці прогнози. До того ж, є й інші очікування: наприклад, Morgan Stanley прогнозує 31 гривню за долар вже до кінця цього року.

Причому питання не тільки в девальвації і неминуче наступною за нею інфляцією. Як показано вище, схема з масовим продажем ОВДП нерезидентам зараз вже не працює, і піраміда почала перевертатися. Гарантій, що ця схема буде працювати в 2022 році, не існує зовсім ніяких, якщо вже зараз інвестори відмовляються від покупки ОВДП.

Але ще більш цікавою виявляється проблема девальвації гривні. Зміцнення гривні на початку 2019 року заважало дуже багатьом, перш за все олігархам, орієнтованим на експорт. Скільки б Коломойський і Ахметов не здіймали таємні і явні розбирання, їх інтереси як експортерів часто сходяться, бо чим дешевше гривня і доларовий еквівалент внутрішніх витрат, тим більше експортний доларовий гешефт. Так що, піднімаючи «кіпіш» на тему «давайте оголосимо дефолт і пошлемо зовнішніх кредиторів на хер» (пардон!), Беня переслідував свої цілі. У Ахметова ситуація складніша: як експортер металу він виграє, але програє в енергетиці, левова частка якої, за винятком «енергоострова Бурштин», орієнтована на внутрішній ринок, але це окреме питання.

Уряду «дорога» гривня теж дуже заважала, оскільки знижувала надходження в бюджет від експорту та імпорту. Більш того, девальвація та інфляція завжди були "кращими друзями" уряду в Україні, оскільки збільшували доходи бюджету. У цьому сенсі постановка питання про девальвацію гривні, яка неминуче спричиняє інфляцію і зростання цін абсолютно зрозуміла і без афери з масовим випуском ОВДП нібито для «зниження зовнішнього боргу».

До речі, з наповненням бюджету справи йдуть неважливо! У квітні-травні 2019 року виконання дохідної частини бюджету забезпечив Нацбанк, який перерахував у бюджет 47,6 млрд гривень у квітні і 17,2 млрд гривень в травні, тобто всього 64,9 млрд гривень. Показово, що в травні платіж Нацбанку в бюджет спочатку не передбачався, його повинні були зробити пізніше. Але, за даними ЗМІ, Кабмін «вмовив» головний банк перерахувати другу частину платежу, інакше бюджет не дорахувався б майже 10% запланованих на травень доходів. Погана новина для Кабміну полягає в тому, що на цьому Нацбанк свій річний ліміт «подарунків Мінфіну» вже виконав і більше до кінця року грошей давати не має права.

Як бачимо, девальвація гривні приспіла напрочуд вчасно. Вона дозволить Кабміну збільшити дохідну частину бюджету, який, схоже, знову був зверстаний нереальним.

Водночас, добре відомо, що девальвацію та інфляцію зі своєї кишені оплачують, перш за все, пересічні громадяни. Іншими словами, за прорахунки влади в бюджетному плануванні, а також за зовнішній борг обивателі заплатять зі своєї кишені, крім іншого, ще і за допомогою так званого інфляційного податку.

Але ж фінансові забави Кабміну є далеко не єдиним інфляційним фактором. З 1 червня Росія ввела обмеження на поставку в Україну цілого переліку товарів, перш за все, нафти і нафтопродуктів, що неминуче веде до зростання цін на паливо, який вже почався. Очевидно, що це призведе до інфляційного сплеску у всій економіці. Крім того, нас очікують зростання цін і тарифів на газ і електроенергію, комунальні послуги та інше. До цього «букету» влада має намір додати ще й девальвацію з подальшою монетарною інфляцією нібито «на порятунок вітчизни від зовнішніх боргів», які борги зробила «еліта», а платити доведеться, як звичайно, пересічним обивателям.

Хоча на покриття боргів цілком можна було «розкуркулити» Беню, Пиню, Ахмета, Пороху та інших представників «олігархічного гадючника».

Заодно менше б стали "триндеть" у всяких там Financial Times...

ua-banker.com

вгору

© «ПЕРСОНАЛ ПЛЮС». Усі права застережено.

Передрук матеріалів тільки за згодою редакції.
При розміщенні матеріалів в Інтернет обов’язкове посилання на сайт видання. Погляди авторів можуть незбігатися з позицією редакції

З усіх питань звертайтеся, будь ласка, gazetapplus@gmail.com