Всеукраїнський загальнополітичний освітянський тижневик
Персонал Плюс - всеукраїнський тижневик

Чому французи раптом зненавиділи Макрона?

Ось уже кілька місяців популярність Макрона стрімко падає: сьогодні він найпопулярніший президент Франції в другій рік терміну в сучасній історії. Французи масово відвертаються від ще недавно обожнюваного лідера.

Причини неприязні

Безробіття у Франції не тільки досягло надзвичайно високого рівня (9,1%), але воно зберігається на цьому рівні як ніколи довго. Число людей, що живуть за межею бідності, також дуже велика: 8,8 млн осіб, або 14,2% населення. Економічне зростання практично відсутнє: 0,4% в III кварталі 2018 року порівняно з 0,2% в попередні три місяці.

Неприйнятно низьким залишається і середній дохід: 20, 520 євро ($ 23 тис.). Це означає, що половина французів живе на менш ніж 1 710 євро ($ 1 946) на місяць. При цьому 5 млн осіб виживають на менш ніж 855 євро ($ 973) на місяць.

Коли Макрон був обраний в  2017 р він пообіцяв в найкоротші терміни лібералізувати французьку економіку і зробити її більш конкурентоспроможною. Однак ніяких суттєвих кроків у цьому напрямі зроблено не було. Незважаючи на косметичні реформи, такі як обмеження максимального розміру компенсації за несправедливе звільнення і можливість для малого бізнесу в певних випадках укладати тимчасові трудові договори. Трудовий кодекс Франції залишається одним з найбільш негнучких в розвиненому світі. Він фактично блокує створення робочих місць. "Лідирує" країна серед західних економік і за податковим навантаженням, що перевищує 45% ВВП.

Прем'єр-міністр Франції прийме в Єлисейському палаці представників руху "Жовті жилети". Уряд вважає, що це допоможе налагодити діалог з протестуючими і уникнути подальших заворушень. На вихідних демонстранти знову рознесли центр Парижа.

Макрон також обіцяв відновити безпеку. Однак в реальності спостерігається різке погіршення безпеки: зростає кількість насильницьких нападів і згвалтувань. Як і рік тому, в містах величезна кількість зон, куди бояться ходити не тільки прості громадяни, а й поліцейські. Масовий наплив нелегальних мігрантів перетворив цілі квартали Парижа в трущоби.

У травні Макрон оголосив, що в багатьох передмістях Франція "програла війну наркоторговцям". Коли міністр внутрішніх справ Жерар Колломб 3 жовтня пішов у відставку, він сказав про "дуже важку ситуацію".

Почастішалі масові заворушення свідчать про зростаючу нездатність уряду підтримувати закон і порядок. Страйки працівників громадського транспорту, які тривали майже всю весну 2018 р супроводжувалися демонстраціями і масовим пограбуванням банків і магазинів. Після перемоги Франції на чемпіонаті світу з футболу в липні була радість, яка швидко переросла в насильство і погроми.

Недавнє рішення збільшити податок на бензин стало останньою краплею. Це викликало миттєве обурення населення. Петиція з вимогою до уряду скасувати новий податок за два дні набрала майже мільйон підписів. У соціальних мережах люди обговорювали організацію демонстрацій по всій країні, і саме в інтернеті було запропоновано надіти жовті жилети безпеки, які водії зобов'язані зберігати в своїх автомобілях в разі поломки на дорозі.

У перші дні протестів на вулицях з'явилися барикади з підручних матеріалів, і запалали не тільки автопокришки, але і автомобілі. Поліція відреагувала жорстко. Поліцейські нападали на беззбройних протестувальників і вперше за довгі роки використовували сльозогінний газ і водомети. Хоча багато хто з учасників протесту тримав червоні прапори, що вказувало на їх ліві погляди. Нещодавно призначений міністр внутрішніх справ Кастанер заявив, що насильство провокують "ультраправі".

Сьогодні "жовті жилети" мають підтримку 84% населення Франції. Вони вимагають відставки Макрона і негайної зміни уряду. В інтерв'ю журналістам демонстранти заявляють, що Макрон і його уряд "більше нічого не бачать і нічого не чують".

Рух "Жовті жилети" - бунт мільйонів, вважає політолог Жан-Ів Камю. За його словами, люди "просто не в силах нести нинішнє податкове навантаження". Вони не хочуть "нескінченно платити" уряду, який "не в змозі зменшити витрати".

У травні 2019 р відбудуться вибори до Європарламенту. Опитування громадської думки вказують на те, що очолювана Марін Ле Пен партія "Національне об'єднання" отримає набагато більше голосів, ніж створена Макроном "Вперед, Республіка!". Всього за рік з невеликим обраний травнем 2017 р президент втратив не тільки підтримку французького населення, але і свою легітимність.

вгору

© «ПЕРСОНАЛ ПЛЮС». Усі права застережено.

Передрук матеріалів тільки за згодою редакції.
При розміщенні матеріалів в Інтернет обов’язкове посилання на сайт видання. Погляди авторів можуть незбігатися з позицією редакції

З усіх питань звертайтеся, будь ласка, gazetapplus@gmail.com