Всеукраїнський загальнополітичний освітянський тижневик
Персонал Плюс - всеукраїнський тижневик

Борги по зарплатах ростуть

В Україні знову відновилося  бурхливе зростання боргів із зарплати. Воно  відбувається на тлі сплеску трудової міграції і зростання безробіття, включаючи її приховані форми. Причин цьому багато. Це і обвал виробництва, перш за все, високотехнологічного, загальна економічна криза, а також деякі дії уряду.

Відновлення зростання боргів із зарплати на початку 2017 р підозріло збіглося з ініціативою уряду щодо підвищення з січня минулого року мінімальної зарплати вдвічі до 3600 грн.

Саме після скандального підвищення мінімалки вдвічі з 1 січня 2017 р офіційна статистика початку фіксувати зростання заборгованості із зарплати, адже мова йде про офіційні дані, які не завжди відповідають реаліям.

Ще пару років тому офіційні дані щодо боргів із зарплати рідко коли перевищували 1,5 млрд грн. Зараз борги досягли майже 2,5 млрд грн і продовжують зростати. За даними на 1 березня 2018 р загальна сума заборгованості з виплати заробітної плати склала 2456 млн грн. У порівнянні з початком березня минулого 2017 року, заборгованість зросла на 23%.

Зростання продовжилося після того, як з початку нинішнього року мінімалку збільшили ще на 700 гривень. Зрозуміло, що доходи громадян, безсумнівно, необхідно підвищувати, але аж ніяк не в наказовому порядку, малюючи на папері нові цифри зростання доходів, які обертаються масовими боргами і скороченнями робочих місць.

У лідери по зарплатних боргах  входять промислово розвинені регіони Сходу країни. Донецька область накопичила боргів на 487 млн грн., Луганська - 511 млн грн., Харківська область - 234 млн грн.

Найменшу заборгованість мають Чернівецька (1,5 млн грн), Хмельницька (5,6 млн грн) та Закарпатська області (2,8 млн грн). Це цілком зрозуміло. Зазначені західні області, особливо Чернівецька та Закарпатська, нечисленні, багатотисячних промислових підприємств тут немає, значна частина населення цих регіонів виїхала на заробітки за кордон, а тому борги із зарплати тут накопичувати ніде і ні перед ким.

Статистика звертає увагу ще й на такий цікавий і, в той же час, вкрай тривожний факт. Більше 60% боргів із зарплати сформували економічно активні підприємства, тоді як підприємства-банкрути забезпечили тільки 30% боргів. Лідерство за боргами займає промисловість (1,9 млрд грн). 60% промислових боргів припали на переробні галузі, 26% - на видобувну галузь, 10% - на хімічну промисловість.

Ці дані є підтвердженням тих  обставин, що в Україні наявність роботи аж ніяк не гарантує не просто гідної зарплати, але і зарплати взагалі як такої.

Міністерство юстиції навіть опублікувало список конкретних підприємств, які є найбільшими боржниками по зарплаті. Список оприлюднено в рамках проведення кампанії по примусовому стягненню заборгованості з виплати заробітної плати, яка стартувала 2 квітня 2018 р.

«Це ілюстрація того, що сьогодні мають місце грубі порушення підприємствами трудових прав людей. Міністерство юстиції вживатиме всіх заходів для ліквідації їх заборгованості перед своїми працівниками », - заявила заступник міністра юстиції Світлана Глущенко.

Вона додала, що подібні антирейтинги будуть створені і опубліковані у всіх регіонах України.

Лідерами національного антирейтингу є Харківське державне авіаційне виробниче підприємство (73,7 млн. грн), Суднобудівний завод імені (Миколаївська область, 30,3 млн грн) і, як не дивно, Футбольний клуб «Металіст» (Харківська область, 28,6 млн грн).

Промислові підприємства змушені були підвищувати зарплату і соціальні виплати, оскільки цього вимагав уряд у зв'язку з підвищенням мінімалки. Багатьом це виявилося не по кишені, тому підприємства стали переводити своїх робочих на неповну зайнятість. Власне, про цей уряд попереджали ще при першому двократному наказовому підвищення мінімалки з початку 2017 р.

Більш дрібні підприємства стали масово звільняти своїх співробітників, ведучи їх «в тінь» або оформляючи фізичними особами-підприємцями (ФОП) з метою економії на податках, а також для уникнення зайвої відповідальності. Адже якщо штатному працівнику необхідно платити щомісяця не менше мінімальної зарплати з супутніми відрахуваннями єдиного соціально внеску і податку на доходи фізосіб, то приватній особі підприємцю, який є, по суті, працівником можна взагалі не заплатити або заплатити менше, не турбуючись про ЄСВ, оскільки формально це незалежний господарюючий суб'єкт, що проводить підприємницьку діяльність на свій страх і ризик.

В таких умовах зростає офіційне безробіття. За підсумками 2017 р безробіття була рекордним за останні 15 років - 10% при використанні в оцінці методики Міжнародної організації праці (МОП).

У реальності, безробіття може бути ще вище. Справа в тому, що в Україні є таке явище, як приховане безробіття, коли працівник офіційно числиться, проте зарплату не отримує місяцями. Таким чином, величезні борги із зарплати є ще одним, причому численним видом безробіття, причому цей вид не враховується офіційною статистикою.

Реакція влади на проблему вражає банальністю. В уряді організовують так звані мобільні групи по ліквідації заборгованості із зарплати.

«З 2 квітня почали працювати мобільні групи по ліквідації заборгованості із зарплати в шести містах України, а саме в Харкові, Дніпрі, Кривому Розі, Маріуполі, Торецькому і Сєвєродонецьку. До кінця квітня аналогічні мобільні групи почнуть працювати в Рівному, Запоріжжі, Миколаєві, Києві, Хмельницькому та Херсоні. Мобільні групи будуть проводити регулярну перевірку стану виконання судових рішень щодо оплати праці підприємствами », - зазначила заступник міністра юстиції Світлана Глущенко.

Словом, влада створює чергову бюрократичну структуру, що відкриває величезні можливості для корупції.

Все більш загрозливих масштабів набуває трудова еміграція, низькі зарплати і борги із зарплати в різних формах. Все це призвело до того, що в Європу масово хлинув потік українських заробітчан. Тільки в Польщі кількість українських заробітчан за останні роки зросла в 4, а Чехія в нинішньому році в 3 рази збільшила квоти для українських трудових мігрантів.

Якщо раніше гастарбайтери хотіли повернутися на батьківщину, то зараз вони все частіше приймають рішення забрати своїх близьких родичів і назавжди залишитися за кордоном. Це загрожує скороченням валютних надходжень від заробітчан вже в найближчі роки, але навіть не це найстрашніше. Найгірше, що це веде до депопуляції країни і втрати нею людського потенціалу.

вгору

© «ПЕРСОНАЛ ПЛЮС». Усі права застережено.

Передрук матеріалів тільки за згодою редакції.
При розміщенні матеріалів в Інтернет обов’язкове посилання на сайт видання. Погляди авторів можуть незбігатися з позицією редакції

З усіх питань звертайтеся, будь ласка, gazetapplus@gmail.com