Саміт "Східного партнерства": Україна в центрі уваги

Саміт Східного партнерства Пятий саміт "Східного партнерства" в Брюсселі залишив задоволеними основних його учасників, в тому числі і президента України Петра Порошенка.

Нинішній саміт "Східного партнерства" став багато в чому особливим. Попередні чотири зустрічі відбулися в країнах, які колись входили в "Східний блок", а згодом увійшли в ЄС. Тепер же місцем проведення обрали Брюссель з метою "продемонструвати відданість всього ЄС" Східне партнерство ".

За два з половиною роки після саміту в Ризі вдалося досягти значних результатів: вступили в силу три угоди про асоціацію з Грузією і Молдовою в 2016 році, з Україною у вересні 2017 року. Також в 2017 році українці і грузини отримали безвізовий режим з Євросоюзом.

Єдність, незважаючи на розбіжності

Основним досягненням цього саміту стало прийняття спільної підсумкової декларації. Завчасно її текст узгодити не вдалося, переговори за змістом тривали ще в першій половині дня п'ятниці, 24 листопада, тобто під час саміту. На підсумковій прес-конференції президент Європейської Ради Дональд Туск навіть зазначив, що декларація це завжди компроміс.

"Я б хотів, щоб формулювання декларації були більш амбітним, але ми все вирішили, що демонстрація нашої єдності є найважливішою метою", - підкреслив він.

У свою чергу, Юрі Ратас, прем'єр-міністр Естонії, яка зараз головує в Раді ЄС, зазначив, що задоволена результатами, і однією з причин цього є згода щодо декларації.

Цілком задоволеною виглядала і канцлер Німеччини Ангела Меркель. "Для мене важливо, що ми можемо просунути вперед європейський розвиток. Сьогоднішній день був хорошим прикладом цього", підкреслила Меркель після завершення саміту.

А ось інший лідер в питанні реформування ЄС президент Франції Еммануель Макрон не прибув. Замість нього в саміті взяв участь французький прем'єр-міністр Едуар Філіп. У прес-службі Єлисейського палацу в розмові з DW послалися на те, що у Макрона дуже багато справ і активно заперечували припущення, що для нього "Східне партнерство" не є важливим.

В цілому ж в саміті взяли участь президенти чи прем'єри 22-х країн ЄС і п'яти східних сусідів. Потрапити в центр уваги мав всі шанси президент Білорусі Олександр Лукашенко. Адже після зняття з нього санкцій у 2016 році йому теж надіслали запрошення, вперше. Що, очевидно, привернуло дуже багато уваги ЗМІ. Мінськ довго зберігав інтригу, але за три дні до заходу все ж повідомив, що Білорусь буде представляти міністр закордонних справ.

Очікувалося, що найгучнішою подією саміту стане підписання угоди про всеосяжне і розширене партнерство між ЄС і Вірменією. У 2013 році Єреван, так само як і тодішнє керівництво України, вирішив не підписувати угоду про асоціацію з ЄС. З того часу Вірменія стала частиною Євразійського економічного союзу. Однак все це не завадило в п'ятницю підписати нову угоду.

Україна опинилася в центрі уваги

І все ж ключові автори в своїх виступах згадували, в першу чергу, Україна. Меркель окремо виділила свою зустріч з президентом України Петром Порошенко двічі як при прибутті, так і після саміту. "Ми з Порошенком єдині в тому, що мінський процес дуже повільно просувається вперед, але ми його будемо продовжувати", підкреслила вона.

У підсумковій декларації згадки про російську агресію немає і це зрозуміло, адже в "Східне партнерство" входять Білорусь і Вірменія. Однак на ній окремо підкреслив Дональд Туск під час свого виступу. Загибель п'яти українських військових в Донбасі напередодні він назвав "останнім підтвердженням трагічних наслідків російської агресії в Україні". "ЄС засуджує російську агресію і ніколи не визнає незаконну анексію Криму", - підкреслив Туск.

Голова Єврокомісії Жан-Клод Юнкер значну увагу в своєму виступі приділив реформам в Україні. У цьому плані він хоча і вказав на помітний прогрес, але зазначив, що є і ті речі, яких не було досягнуто. За словами Юнкера, посилити впевненість західних інвесторів можуть, в першу чергу, реформи, зокрема судової системи і боротьба з корупцією.

Чого добилася Україна?

У декларації очікувано не закріпилася перспектива України на членство в ЄС, хоча при цьому визнали "європейські прагнення та європейський вибір" України, Грузії і Молдови. У контексті реформування освіти Угорщині вдалося домогтися згадки в декларації поваги прав національних меншин.

Незважаючи на ці політично невтішні для України речі, Порошенко після саміту виглядав задоволеним, хоча і визнав, що не вдалося реалізувати все, що хотілося.

"Ми поставили перед собою на цьому саміті надзвичайно амбітні завдання. Ключові позиції для України нам вдалося відстояти", - сказав президент України.

Він уточнив, що мова йде про європейські прагнення, а також про перспективу доступу до енергетичного і цифрового  ринків ЄС та митного союзу. Порошенко заявив про "об'єднання ЄС навколо миротворчої місії на Донбасі".

Втім, в декларації про миротворчу місію згадки немає, хоча і вітається "посилена роль ЄС у вирішенні конфліктів включно з присутністю на місцях, коли це доречно". В контексті цифрового ринку мова йде, зокрема, про можливе зниження тарифів на роумінг з ЄС, в енергетиці про "потенційну інтеграцію енергосистем України та Молдови з європейською". А ось митний союз не згадується. Правда, Юнкер повідомив, що Єврокомісія проведе аналіз здійсненності того, про що просять українські партнери ".

Головним підсумком саміту стало твердження 20-ти завдань до 2020 року в чотирьох сферах: економіці, державному управлінні, посилення взаємодії та розвитку суспільства. Наприклад, це кредити малому і середньому бізнесу в місцевій валюті, відкриття в Тбілісі Європейської школи "Східного партнерства", рух до поширення Транс'європейською транспортної мережі (TEN-T) на країни "Східного партнерства". Ці 20 завдань відзначали багато лідерів, зокрема, Ангела Меркель назвала їх "дуже хорошим" проектом.