Доведено: фізичні вправи змінюють склад мікробів в кишечнику

Джеффрі Вудс, Якоб Аллен і їхні колеги довели, що фізичні навантаження істотно впливають на склад мікробіома миші і людини.

У сучасних реаліях, коли величезна кількість людей годинами просиджує за робочим комп'ютером, а ожиріння, серцево-судинні захворювання і цукровий діабет процвітають на цьому благодатному грунті, ніколи не буде зайвим нагадати про те, що рух - це життя. Так, регулярні помірні фізичні навантаження дійсно продовжують життя, вберігають від всіх перерахованих вище напастей, та ще й від гастриту, бронхіту, а можливо, і раку.

Здавалося б, вчені повинні вже були дослідити всі аспекти користі активного способу життя, а для наукової групи на чолі з Джеффрі Вудсом (Jeffrey Woods) і Якобом Алленом (Jacob Allen) з університету Ілінойса знайшлася своя ніша, а саме вивчення взаємозв'язку фізичних навантажень і мікробіоти кишечника. І, судячи з результатів, їм вдалося досягти успіху.

Дослідження проводилося в два етапи - на мишах і на людях. За його підсумками було опубліковано відразу дві наукові статті у різних виданнях - Medicine & Science in Sports & Exercise і Gut Microbes.

У першій частині дослідження вчені використовували дві групи малорухомих мишей із стерильним кишечником. Одній з них трансплантували фекальний матеріал активних гризунів, а іншій - таких же малорухомих. При цьому всі інші умови утримання, зокрема дієта, були ідентичними для обох груп.

Аналізи, взяті у мишей після пересадки, виявили серйозні відмінності у видовому складі мікробів, які населили їх кишечник після трансплантації. Зокрема, у одержувачів мікробіоти фізично активних гризунів виявилася більау кількість бактерій, які виробляють коротколанцюгові жирні кислоти. Деякі з цих сполук сприяють здоровому розвитку клітин кишечника, зменшують запалення і беруть участь у виробництві енергії для організму. Крім того, ці гризуни виявилися стійкими до виразкового коліту - запального захворювання кишечника.

"Ми виявили, що тварини, які отримали мікробіоту фізично активних мишей, слабо реагували на хімічну речовину, що викликає коліт, - розповідає Аллен в прес-релізі університету. - У них спостерігалося зниження запалення і збільшення вироблення сполук, необхідних для регенерації тканин, що сприяло швидшому одужанню ".

На другому етапі дослідники взялися за людей. Вони відібрали 18 худих і 14, які страждають ожирінням добровольців, вивчили мікробіоми їх кишечників і призначили програму фізичних навантажень. Тричі на тиждень учасники експерименту виконували комплекс вправ тривалістю 30-60 хвилин. Повторний аналіз мікробіома проводили після шести тижнів тренувань, а також через шість тижнів після повернення до звичайного рівня активності. Протягом усього експерименту учасники дотримувалися своїх звичайних дієт.

Цікаво, що в обох групах при регулярних навантаженнях однакової інтенсивності спостерігалося підвищення вироблення коротко жирних кислот. Але в разі огрядних людей це підвищення було досить скромним. А після повернення до звичайного життя і зовсім зійшло нанівець. Генетичні тести показали, що описані коливання були пропорційні чисельності бактерій, які ці жирні кислоти виробляють.

"Суть в тому, що ми виявили чіткі відмінності в динаміці зміни складу мікробіома у відповідь на фізичні навантаження для худих і повних людей, - пояснює Вудс. - Нам ще тільки належить з'ясувати, чому так відбувається".

Що ж, результати дослідження вкотре нагадують нам про те, що потрібно дружити зі своїм мікробіомом, тим більше що навіть вчені встигли уважно познайомитися лише з одним відсотком мікроорганізмів, що населяють людське тіло.