Електромобілі на бездоріжжі України

В останні роки в Україні активно зростає інтерес до електромобілів - екологічно чистого транспорту, який не залежить від традиційного палива і зростаючих витрат на нього. У 2016 році ринок виріс приблизно в 5 разів (1-е місце в Європі за швидкістю зростання), до 1434 шт.,  а в І півріччі цього року - ще в 2,7 рази, до 1668 шт. Аналітики навіть називають це головним трендом всього національного авторинку. Для порівняння, у Франції або Норвегії, які лідирують на європейському ринку, щорічно продається 20-25 тис. таких  авто В цілому ж на світовому ринку в минулому році реалізовано 600 тис. А ось в Росії на сьогоднішній день зареєстровано всього близько 1000 електромобілів, в т.ч. до 300 - в Москві.

Імпорт до нас йде в основному з США, найбільш популярні моделі (в порядку убування ринкової частки) - Nissan Leaf (більше 85% з числа нових машин), Ford Focus Electric, Tesla Model S (бренд бізнесмена-футуриста Ілона Маска), BMW i3 , Mercedes B-Class Electric Drive. При цьому, за даними Мінекономрозвитку, не менше 80% складають б/у авто, які значно дешевше: Nissan Leaf з пробігом 3-4 роки коштує 12-15 тис. дол., а нова машина такого ж класу - до 35 тис. євро.

Це дорожче, ніж в Європі, оскільки загальна сума податків і зборів при покупці нової одиниці становить близько 5000 євро, включаючи акциз в 109 євро, додатковий імпортний збір (5%), ПДВ. В результаті електрокари в країні в середньому на 30-40% дорожче звичайних автомобілів. Правда, наприкінці 2015-го скасували 10%  ввізне мито на електромобілі, що і стало стимулом бурхливого зростання ринку. До того ж електрика сьогодні коштує 20 грн. за 100 км пробігу, а не 200 грн., як рідке моторне паливо; електроавто не вимагає заміни масла, повітряних і масляних фільтрів, гальмівні колодки зношуються набагато менше. Міняти необхідно фільтр салону (раз на півроку) і масло в редукторі (раз на 40 тис. км), на цьому базові регламентні роботи закінчуються.

Більшість фахівців вважає, що для подальшого розвитку постачальникам і покупцям потрібні нові, більш широкі пільги. Тому Мінінфраструктури розробило концепцію розвитку електротранспорту на 15 років, в разі прийняття якої в перші 5 років імпорт електрокарів (крім електробусів) і зарядних станцій звільнять від ПДВ і акцизу, а покупця, при першій реєстрації - від збору до Пенсійного фонду. Також можна буде отримати до 18% знижки від вартості придбаної машини. У підсумку вони будуть коштувати не під 1 млн грн., як зараз, а 650-700 тис. грн., А старі - на рівні 300 тис. грн. Крім того, до 2033 року власникам електромобілів хочуть запропонувати безкоштовно паркуватися на державних і комунальних майданчиках і їздити по смузі для громадського транспорту. У закріплення Концепції вже розроблений законопроект "Про стимулювання розвитку електричного транспорту України".

На цей же термін в 15 років передбачені пільги і для бізнес-користувачів: служби таксі, доставки і орендодавці такого транспорту теж не платитимуть ПДВ. Деякі логістичні компанії закуповують електромобілі, так як при великому пробігу економія на паливі виправдовує витрати на машину

Пільгова практика широко поширена на Заході: наприклад, в США при купівлі електромобіля держава дає податковий кредит в 7,5 тис. дол., на додаток до якого можливі пільги або гранти від місцевих властей в розмірі до 6 тис. дол. Люди в Штатах нерідко міняють машини, і не дивно, що саме звідси йде основний потік б/у. У Франції держкомпенсацію - 6500 євро, в Німеччині - 5400, в Румунії - 5000 євро, в Естонії - до 50% ціни (але не більше 18 тис. євро), в Китаї - до 18 тис. дол. У Норвегії скасований податок на реєстрацію електричних транспортних засобів, ліцензійні та дорожні збори для них. Більше того, Осло розглядає можливість заборонити автодвигуни внутрішнього згоряння до 2025 року, а Берлін - до 2030-го.

Повернемося до наших реалій. Надалі згадана Концепція передбачає організацію українського виробництва подібної техніки, для чого через 5 років дії Концепції заплановано обнулити ПДВ на випущені в країні електромобілі, їх компоненти та зарядні станції. Можливі пільги при виготовленні батарей і видобутку літію - податок на прибуток в 0% і 9% відповідно. Україна має в своєму розпорядженні великими літієвими родовищами Полохівка, Станкувате (обидва - Кіровоградщина), Шевченківське (Донецька обл.), Беганський (Закарпаття).

Цікаво, що ще в 1990-х роках Запорізький автозавод виробляв електричні "Таврії", що експортувалися до Німеччини, а 2010-го створив досвідчений електрофургон Lanos з разовим запасом ходу 120 км. Поряд з цим поодинокі електробуси випускає група "Електрон" (м.Львів). Тим самим внутрішні напрацювання вже є. Швидко розширюється і мережа зарядних станцій: в 2016-му вона зросла в 3,8 рази, до 577 станцій, переважно безкоштовних. Поки що більшість з них виконують повну зарядку автоаккумулятора за 3-4 години, але вже є до 50 швидкісних станцій Supercharge, що роблять це за 30-45 хв.

Проблемою електрокарів залишається недостатня разова дальність ходу, близько 150 км, тому вони поки що краще годяться для міських і приміських поїздок. На вітчизняному ринку переважають б/у моделі приблизно з такими характеристиками. Однак уже в 2016 році корпорації Nissan, Hyundai і Renault випустили авто, на одному заряді долають 250 км, а Tesla - понад 500 км, тобто  дальність збільшується.

Отже, український ринок електроавтомобілів має непогані перспективи, особливо в разі подальшої макроекономічної стабілізації держави, коли все більше людей зможуть дозволити собі хоча б старі авто. У найближчі роки попит буде рости, тим більше якщо будуть затверджені вищеописані держпільги. Цьому чинять опір виробники звичайних авто і торговці ними (як і в усьому світі), але в майбутньому відхід від нафтогазового автотранспорту неминучий, в першу чергу через екологічність.