Всеукраїнський загальнополітичний освітянський тижневик
Персонал Плюс - всеукраїнський тижневик

Реакція системи на справедливу протидію

Сумні реалії українського буття дарують велику кількість вагомих аргументів котрі враз спростовують проголошені навіть з найвищих трибун посадовцями всіх щаблів і рангів запевнення про демократичний устрій держави, пошану владою гідності громадян й відсутність «темників».

Насправді, в Україні існують явища і події згадка про які викликає в посадовців якщо не зубний скрегіт, то принаймні благання «не роздмухувати полум’я й не соромити державу перед світом». Ганебною і навіть злочинною практикою адептів режиму, стало спонукання до відмови активістів й чільників багатьох патріотичних партій та громадських організацій від прагнень втілити в життя сповідувані ідеї. Незгідних оббріхують й звинувачують мало не в усих смертних гріхах. Проте практика упередженості, замовчування й ігнорації ніколи не вирішувала існуючі проблеми та посталі виклики.

 Для спостережливих й спроможних відрізняти брехню і словоблуддя від дійсності, процеси котрі відбуваються на українському політичному Олімпі не видаються чимось нелогічним і незрозумілим. Прагнення функціонерів постокупаційно-постколоніальної адміністрації та певних економічних угруповань цілковито узурпувати владу й контролювати суспільні процеси помітне навіть неозброєним оком. Формальна й ненаповнена реальним змістом (проте задекларована на папері й визнана світом)  незалежність, помножившись на тиск світової спільноти, вимоги громадськості й ініціативи непозбавлених здорового глузду громадських діячів і депутатів, зобов’язує звиклу до одноосібного вирішення питань посткомуністичну адміністрацію (котра не маючи на те жодного морального й юридичного права самопроголосилась «економічною й політичною елітою”) до конкретних державотворчих процесів. Реалії ж засвідчили, що з причини надмірної забюрократизованості, непрофесійності й залежності від найрізноманітніших чинників українських посадовців, чинні норми і закони зухвало ігноруються в побуті. Нині, навіть на ці, незначні здобутки й права розпочато брутальний наступ. Діюча модель державної влади створила оптимальні умови для наповнення її олігархами та безпринципними політиканами. Економічні угрупування котрі постали внаслідок підкупів і маніпуляцій, цілковито опанували кількома політичними партіями та іменними блоками. Концентрація необмеженої й ніким не контрольованої влади у їхніх руках є зухвалим наступом на так і не втілені в життя мініатюрні й незначні здобутки українського народу.

  Моє вимушене кількарічне спілкування з правоохоронцями, суддями, працівниками прокуратури, челядниками всих рівнів і рангів виконавчої влади (держслужбовцями), дарувало право стверджувати що державні служби цілковито переповнені позбавленими найелементарнішої порядності людьми. Керунок їхніх вчинків — пошук особистого матеріального зиску, можливість показово насолоджуватись всеспроможністю і безкарністю, й водночас — прагнення засвідчити власну вагомість. Без найменшого вагання, вони конвертують незаздрісне становище загалу у мільйонні прибутки, й вбачають себе майбутніми господарями неприналежного їм нині. Прикриваючись образливою для всього українства бутафорною і нещирою шароварщиною (справжня культура приречена системою на жалюгідне нидіння), вони зумисне сатанізують навіть найменші спроби стати на захист власних прав та духовності. Їхній ідеал — вічна мерзлота політичного грунту. Успадкований з часів окупації надмірний централізм породив замкнену касту «державотворців», котрі вимагають беззастережного виконання загалом всіх повелінь й вказівок. Між ними й загалом сформувалась ціла каста бюрократів-управлінців. Запопадливе запобігання й самоприниження нині нарекли «службовою дисципліною», а найменший непослух — «руйнуванням державних устоїв». Зайве дивуватись, що нинішнє драконівське переслідування «позасистемних» й «деструктивних» за будь-яке ухилення від встановлених режимом вимог карається ненабагато м’якіше ніж в часи середньовічної інквізиції.

В ніч з 16.05.12. на 17.05.12. майже весь особовий склад Святошинського РУ ГУ МВС в м. Києві та Київського міського управління МВС, був задіяним в справі затримання та пошуку осіб причетних до закриття зали ігрових автоматів поблизу станції метро Святошин. Результатом облав, несанкціонованих обшуків в помешканнях та застосування забороенних Конституцією й поки-що чинним Кримінально-Процесуальним Кодексом 1960 року дій, стало затримання чотирьох громадських активістів: Дмитра Павєльєва, Ярослава Логнюка, Богдана Мельника та Миколи Єременка. Ще принаймні трьох оголошено в розшук.   Причиною порушення кримінальної справи, затримань й кількадобових ув’язнень, є привернення уваги громадскості до фактів безперешкодної діяльності (і це попри постанову Кабінету Міністрів від 15.05.09.) залів ігрових автоматів. Звинувачуючи учасників закриття в розбійному нападі, працівники прес-служби МВС запевняли, що об’єкти невдоволення громадян нібито були «приватними закладами розігрування державної миттєвої лотереї». Жодним чином їх не турбував факт фіксації журналістами ушкодження учасниками закриття саме ігрових автоматів, а також оприлюднення зафіксованих дещо раніше кадрів азартно-ігрових дій відвідувачів. Доречі, напередодні закриття громадскістю азартно-ігрового закладу, до керівника Святошинського райвідділу міліції звертався нині підслідний Микола Єременко з проханням вжити передбачені чинним законодавством методи реагування. Але марно...

Є підстави думати, що діяльність ігрової зали в Святошинському районі є часткою налагодженої системи незаконного збагачення певного кола осіб. До честі прокуратури Святошинського району столиці, подання слідчої про обрання «запобіжної міри у вигляді тримання під вартою» не було підтримано...

Може, нашим правоохоронним органам треба зайнятися пошуком закулісних власників ігрових автоматів, а не затримувати людей, які протестують проти цього зла у різний спосіб, при цьому не відчуваючи підтримки своїх дій від влади.

Олесь Вахній
вгору

© «ПЕРСОНАЛ ПЛЮС». Усі права застережено.

Передрук матеріалів тільки за згодою редакції.
При розміщенні матеріалів в Інтернет обов’язкове посилання на сайт видання. Погляди авторів можуть незбігатися з позицією редакції

З усіх питань звертайтеся, будь ласка, gazetapplus@gmail.com