Довіра до партії влади впала

4 грудня відбулися вибори до Державної Думи Росії. Лідирує партія «Єдина Росія» з результатом 49,54% голосів. Для порівняння, на минулих вибоарах за «Єдину Росію» проголосували 64, 30%. КПРФ нині набрала 19%, Справедлива Росія — 13,22%, ЛДПР — 11,6%. Інші не подолали 7% бар’єр.

Результат у майже 50% у будь-якій цивілізованій країні світу сприймався б як колосальний успіх. І тільки в Росії найбільше такому результату радіє опозиція. Партія влади отримає всього якихось 238 мандатів з 450! Ось вона, «перемога» опозиції — «Єдина Росія» втратила конституційну більшість! Ось вона — нищівна поразка Путіна і його команди!

Тим часом така радість не зовсім зрозуміла. Адже всі конституційні зміни за ініціативи владного тандему вже давно внесені. До того ж колишнім залишиться і склад нової Думи. Зміниться, мабуть, тільки її конфігурація. Але чи багато це значить? Якщо подивитися на результати голосування російських депутатів минулого скликання, стане ясно, що практично будь-яке рішення і тоді приймалося не менш 350-400 голосами, а значить «за» разом з єдиноросами частенько голосували і так звані парламентські опозиціонери. Що зміниться тепер, коли ті ж яйця розклали по різних кошиках, ті самі гроші переклали з кишені штанів у кишеню піджака? Чи зміниться від зміни місць доданків сума?

Факти вперті: «Єдина Росія» і тепер отримала найбільше мандатів у Думі. І скільки при цьому дісталося іншим партіям, особливого значення не має. Адже ті 15%, які за 4 роки розгубила «ЄР», розподілилися між «нафталіновою» комуністичною партією Геннадія Зюганова, партією «шоумена» Володимира Жириновського, який протягнув на собі весь список ЛДПР, а також «Справедливою Росією», яка у 99,99 % випадків згодна з партією влади. Якщо це альтернатива, то росіянам можна тільки поспівчувати. А реальної опозиції в Росії немає, і найближчим часом, судячи з усього, не передбачається. Якщо і можливі хоч якісь зрушення, то точно не на ліберальному «фронті» або в тилу кишенькової опозиції, а скоріше вже під впливом «національного фактора», що нарастає.

Звичайно, лідерам «Єди­ної Росії» довелося напружитися. Путін і Медведєв особисто проводили виборчу кампанію, зустрічалися зі студентами, вчителями, блогерами, регіональними журналістами, пенсіонерами, і навіть дали різку відповідь на ЄвроПРО. Передвиборчий час в телеефірі для правлячого тандему у багато разів перевищував хронометраж виступів всіх інших партій разом узятих. У прямих ефірах і записах росіянам раз у раз розповідали, що «жити стало краще, жити стало веселіше», а труднощі, які залишилися, будуть незабаром подолані. Головне — проголосуйте за «ЄР».

В одному з передвиборних агітаційних роликів Дмитро Анатолійович, розповідаючи про успіхи своєї «Єдиної Росії», серйозно попередив: «ми її (батьківщину — авт.) не віддамо». Так і вийшло, влада збережена. До слова, найбільше господарів Кремля на виборах порадував Рамзан Кадиров: у Чечні за «ЄР» проголосувало 99,48% при явці 99,51% (!)

Заради справедливості відзначимо, що склад єдиноросів у новій Думі сильно зміниться. Його обіцяють оновити більш, ніж на половину. Повз Думу пролетіли «друзі» України Костянтин Затулін і Сергій Марков.

Як би там не було, але росіян ще до початку виборчої кампанії обмежили у виборі, не допустивши до участі в парламентських змаганнях ряд опозиційних сил. Багато партій просто не пройшли реєстрацію у російському Мін`юсті і не змогли потрапити в бюлетені. І скільки б влада не називала лідерів ПАРНАСУу (очолюваного Нємцовим, Касьяновим і Рижковим) або «Іншої Росії» (очолюваної Лимоновим) «політичними клоунами», але факт залишається фактом: у них не було можливості поборотися за місця в парламенті. І це при тому, що в цілому в російських партіях перебуває тільки 3% виборців. У людей, які хотіли б бачити нові обличчя, вибору насправді не було. Найактивніші з них протестували проти такого стану справ у день виборів на вулицях і площах Росії. Але таких була меншість. Більшість вважає за краще, як і в старі радянські часи, дискутувати тихо — на кухнях, у соціальних мережах, інтернет-блогах.

Цікаво, але навіть за такого розкладу влада побоювалася бунту 4 грудня. У місцях проведення акцій так званої несистемної опозиції в центрі Москви — на Тріумфальній і Манежній площах — було стягнуто стільки людей у формі, що, здавалося, там розгорнулася ціла армія невеликої країни. А Красну площу в день виборів несподівано просто закрили — «з технічних причин». Нечисленні ж несанкціоновані акції швидко «придушили» тисячі поліцейських. Але протестний електорат у Росії постійно зростає і за даними деяких соціологічних служб, становить уже близько 40%.

Щоправда, усіх фор­маль­ностей дотримано. Міжнародні спостерігачі визнали вибори такими, що відбулися, а розмови про «дрібні» порушення зайвий раз підтвердять, що все гаразд — «російська демократія діє». Саме це дозволяє єдиноросам і сьогодні говорити про зростання демократії, свободи, і навіть плани коаліції з іншими фракціями в парламенті. Але чи зробить це російську Думу нарешті місцем для дискусій, чи вона остаточно перетвориться на місце її імітації, питання відкрите.

Роман Цимбалюк

***

Голова Ради директорів Інституту політичних і соціальних досліджень ім. Шевченка Володимир Бондаренко вважає, що нинішні парламентські вибори в Росії стали фактично «легітимізацією майбутньої перемоги Володимира Путіна» на виборах Президента РФ.

Про це йшлося на прес-конференції на тему: «Значення парламентських виборів і фактичне обрання Президентом Росії Володимира Путіна для України».

На переконання експерта, перемога «Єдиної Росії» на парламентських виборах означає вирішальну фазу боротьби за українську ГТС та «ласі шматочки економіки на зразок Одеського припортового».

Політолог також переконаний, що В.Путін буде переконувати Україну вступати в ЄврАзЕС.

В.Бондаренко також від­значив участь спецслужб Російської Федерації у внутрішньополітичному житті країни, чого не було за часів Бориса Єльцина.

Крім того, на його переконання, майже вся опозиція Росії є керованою Кремлем.

«Знову вводять Зюгановаі перемогти Путіну в 2012 році буде просто. В Росії результати виборів визначають ще до моменту їх проведення», — сказав він.

Політолог також відзначив використання агітації в школах і медичних закладах.

«Адмінресурс призвів до потворних форм агітації у лікарнях та школах. Понад 2,5 млн. відкріпних талонів дозволяли роботи «каруселі» та вкидати бюлетені», — додав він.

УНІАН