Лихослів’я — гидкий порок

Слов’яни ніколи не матюкалися. У білорусів, українців, поляків, до російської окупації 1795, найгірші лайками були лише «курва» (продажна дівка) і «холера» (хвороба). Ні Київська Русь, ні Велике Князівство Литовське, ні Річ Посполита не зберегли жодного документа з матом і жодного розпорядження влади про боротьбу з лайкою.  Більшість народів світу також не знають матюків — як не знали їх і балти, романці, германці. Сексуальна лексика у них вкрай мізерна, а багато мов взагалі при лихослів’ї не використовують сексуальні теми. Наприклад, французьке «con» передає з різними артиклями назву і чоловічого, і жіночого статевого органу, а межа лихослів’я французів — просто назвати опонента цим словом. І лише тільки в англійській мові і лише на початку ХХ століття, і лише в США — з’явилася лайка «mother fucker», аналога якому немає в Європі, і яке було калькою російських матюків — його і внесли у мову США емігранти з Росії.

Зовсім інша ситуація була в давній Московії. Перші згадки про дивну звичку московитів говорити матюками історики знаходять у 1480 році, коли князь Василь III нарівні з сухим законом вимагав від московитів перестати матюкатися. Потім Іван Грозний карав за лихослів’я. На картах Московії-Росії існували тисячі топонімів та гідронімів, створених на основі матюків, на мапі України такого не було. Змінала матірну топоніміку московських околиць Катерина ІІ, яка теж намагалася припинити цю брутальну традицію.

Радянські історики писали, що московити просто перейняли матюки у татаро-монголів, мовляв, — ті навчили московитів матюкатися. Проте ні в мові тюрків, ні в мові монголів жодних матів немає.

Розкопки академіка Валентина Яніна в Новгороді призвели в 2006 році до відкриття берестяних грамот з матюками. Вони набагато давніші, ніж прихід в Суздальське князівство татар! Мало того, ці матюки на берестяних грамотах Новгорода сусідять з елементами фінської лексики — тобто, люди, що їх писали, були не слов’янами (колоністами ободритами Рюрика, що припливли з Полаб’я і побудували тут Новгород), а місцевими слов’янизованими колоністами Рюрика фінами (або саамами, або чуддю, вєсью, муромою).

Нині знавці історії і мови стверджують, що матюки прийшли в наш побут під впливом традицій угро-фінських племен і не мають тюркського походження. Про це говорить той факт, що в угорській мові вже тисячу років вживаються ті самі огидні лайки, що й нині  в Росії. Хоч як би там було, але лихослів’я — гріх, стверджує церква. 

(З дослідження А.Денікіна)