Всеукраїнський загальнополітичний освітянський тижневик
Персонал Плюс - всеукраїнський тижневик

Між Києвом і Москвою зростає напруга

Візит президента Росії Медведєва до Криму не відбувся, бо Київ не пішов на «газові» вимоги Кремля. Фахівці, коментуючи цю версію, застерігають від погіршення відносин Києва і Москви.

 Однією з головних умов візиту російського президента Д.Медведєва в Севастополь було підписання угод про об’єднання російського «Газпрому» з українським «Нафтогазом» на умовах Москви, пише видання «Коммерсант» з посиланням на свої джерела у дипломатичних колах обох країн. Саме через незгоду Києва піти на такий крок Медведєв вирішив не летіти в Україну на святкування Дня Військово-морського флоту Росії. Як відомо, раніше у ЗМІ циркулювала інформація про можливе прибуття російського президента до Криму 31 липня, де мала відбутися його зустріч з Віктором Януковичем, але офіційних підтверджень візиту не було.

А чи була домовленість?

Голова підкомітету зі співробітництва з країнами СНД комітету Верховної Ради у закордонних справах Олексій Логвиненко (член фракції Блок Юлії Тимошенко — «Батьківщина») не впевнений, що домовленість про візит Медведєва до Севастополя взагалі існувала, адже раніше Кремль заперечував такі плани. Разом з тим, Логвиненко  висловив занепокоєння через погіршення відносин Києва з Москвою. Економіка України залежить  від постачань російського газу  і від торгівлі з країнами Митного союзу, зазначив він. Міждержавні контакти на вищому рівні у цій ситуації, за словами депутата, є необхідними навіть у тому разі, якщо вони не завершуються  підписанням якихось документів. «Не буде діалогу — не буде розв’язання проблем. Не будуть вирішені проблеми — нас очікують серйозні труднощі», — застерігає депутат.

Водночас  директор Міжнародного інституту демократій Сергій Таран не виключив версію про скасування візиту Медведєва через неготовність Києва піти на об’єднання  українського «Нафтогазу» і російського «Газпрому». Аналітик наголосив,  що таке об’єднання фактично означало б поглинання російським монополістом української держструктури, а значить і газотранспортної системи країни. Він сказав, що скасування візиту може означати завершення «романтичного періоду» відносин теперішньої української влади з Москвою. На думку Тарана, український фактор в Росії посилюватиметься з наближенням російських президентських виборів. «Україна є для Москви плацдармом, на якому  зручно демонструвати вплив на міжнародній арені»,- пояснив Таран. Саме тому він переконаний, що зустрічі і діалог між президентами України та Росії відновляться вже найближчим часом.

Олексій Логвиненко очікує від російської виборчої кампанії посилення тиску Москви на Київ. «Ймовірно, буде розіграна карта довкола  звинувачень на адресу України у невиконанні зобов’язань, чим і буде пояснюватися погіршення відносин між двома країнами», — сказав депутат. Він прогнозує складні часи для Києва, оскільки на тлі збільшення напруженості у відносинах з Росією почалося ще й «тупцювання на місці» у підготовці угоди про асоціацію і зону вільної торгівлі  з Євросоюзом. «Я не бачу конструктиву ні на одному з цих напрямів», — сказав Логвиненко.

Відмова від зустрічі в Севастополі свідчить про напруженість російсько-українських відносин. Про це заявив напередодні в інтерв’ю «Полеміці» російський політолог Олег Горбунов, коментуючи інформацію про те, що Д.Медведєв не приїхав в Україну через політичні і економічні розбіжності, серед яких — відмова України об’єднати «Газпром» і «Нафтогаз».

 «У російсько-українських стосунках на даний момент настала епоха «перезавантаження». Наші країни знаходяться на небезпечній межі — будь-який невірний крок спричинить відкат до часів правління Віктора Ющенка», — упевнений Горбунов. За словами експерта, в українсько-російських стосунках останнім часом виникло декілька серйозних проблемних ситуацій — від конфлікту на грунті історичної співпраці, затримок кооперації в судно- і авіабудуванні до дипломатичного скандалу через захід в Чорне море для участі в навчаннях Sea Breeze — 2011 ракетного крейсера США Monte­rey.

«Крім того, у Росії по відношенню до України склався певний набір економічних претензій. Приміром, відмова України вступити в Митний союз і відмову від співпраці в плані створення спільного міжнародного підприємства на базі «Газпрому» і «Нафтогазу», — говорить Горбунов.

Досі, на думку російського експерта, уряд Медведєва вважав за краще маневрувати, не пред’являючи Україні відкритих претензій, проте зараз між двома країнами накопичилося нерозуміння. Російський уряд узяв паузу, щоб зрозуміти і прояснити причини цих проблем.

«Росія завжди була ініціатором в стосунках з Україною, вона пропонувала різні варіанти взаємодії, а Україна завжди виступала споживачем. Можливо, для нормалізації стосунків Україні варто виступити з деякими системними пропозиціями відносно того ж Митного союзу, можливо, навіть не у форматі «3+1», — сказав російський політолог.

Відомо, що значна більшість українців переконана, що добросусідським стосункам з Росією заважають імперські амбіції РФ, яких вона не позбулася навіть через 20 років української незалежності.

***

Німеччина нещодавно заявила про «згортання» своєї ядерної енергетики до 2022 року, і очевидно, що найближчим часом варто чекати серйозного зростання попиту на газ.  В.Путін уже заявив про можливість будівництва третьої гілки «Північного потоку». Як вважає керівник Фонду національної енергетичної безпеки Росії К.Симонов, у   заяви Путіна були відразу два адресати. Берлін він завірив в тому, що Європа не відчує дефіциту газу ні за яких обставин. Друге, цим Путін виразив сумнів, що Україна залишиться транзитним монополістом. Пропускна спроможність газопроводу «Північний потік» може бути розширена за рахунок будівництва ще й третьої черги...

К.Симонов:  «Будівництво другої гілки може завершитися наступного року. В цілому можна припустити, що до кінця 2012 року будівництво потужностей «Пів­нічного потоку» буде завершено. Значить, з’явиться можливість постачань 55 млрд кубів газу по новому маршруту. Не варто забувати, що є плани по будівництву «Південного потоку», це ще 63 млрд кубів.

Якщо ми говоримо про плани, то в сумі це 118 млрд кубів газу. Це досить значні об’єми, тому що якщо подивитися статистику останніх двох років, то в 2009-2010 роках щорічні постачання в далеке зарубіжжя складали 140 млрд кубів. У кращий рік, 2008, було 160 млрд кубів. При цьому через Україну ми поставляємо 120 млрд кубів. Тобто, у нас навіть без Білорусії є 120 млрд, і додаткових хочуть ввести 120 млрд. Разом — 240 млрд кубів. Зрозуміло, що в сумі такий об’єм заповнити не виходить. Ми можемо припустити, що в Німеччині почнеться певне зростання попиту на російський газ. В цілому, якби усі атомні станції перевели на газ, то це дало б 34-36 млрд кубів додаткового попиту на газ тільки за рахунок атомного чинника. Зрозуміло, що там вітряками частково заміщатимуть, ще чимось, але в цілому я думаю, що 26-28 млрд кубів — це цілком реальний прогноз зростання попиту тільки за рахунок атомного чинника...   Ще один сигнал йде в Київ, він дуже простий. Коли йшлося про будівництво «Північного потоку», то вони говорили, що все одно без України не прожити, тому що 55 млрд кубів — мало. Мова зайшла про «Південний потік». Україна почала апелювати до того, що попит на газ в Європі зросте. Тепер на це Путін говорить, мовляв, хлопці, якщо попит на газ зросте, ми ще одну нитку побудуємо, але вам не дістанеться нічого.... Я завжди говорив, що у України є десь рік до того, як в морі почнеться укладання «Південного потоку». Але тут потрібно враховувати, що в Україні скоро будуть вибори, а перед виборами ухвалення рішень (мається на увазі продаж газотранспортної системи України РФ. — Ред.) ускладнене, тому що в Україні усі живуть в сприйнятті того, що труба — це національне надбання України. Мовляв, віддамо трубу — втратимо країну... Дивно, що Україна вважає себе великою країною, але усе її життя знаходиться в цій трубі. Якщо говорити про Білорусію, то думаю, що до кінця року «Газпром» купить «Бєлтрансгаз», дві труби через Білорусію відійдуть «Газпрому». Там є тонкий момент, пов’язаний з ціною на газ. Зрозуміло, чому Лукашенко тягне до кінця року, тому що у кінці року збігає п’ятирічний контракт на постачання газу, і знову треба повертатися до ціни. Тут Росія, звичайно, помилку зробила з цим Єдиним економічним простором, по цих документах треба створювати єдиний ринок енергоносіїв із загальними внутрішніми цінами. Але все одно, я думаю, проблема труби буде розв’язана.  Коли «Газпром» отримає 100% в «Бєлтрансгазі», я повністю упевнений, що він трубу цю заповнюватиме. Безглуздо купувати трубу і тримати її порожньою. А третя нитка «Північного потоку» вбиває усі надії України, що вона збережеться як транзитна держава». 

За матеріалами інтернет-сайтів
підготував А.ГУСЄВ

вгору

© «ПЕРСОНАЛ ПЛЮС». Усі права застережено.

Передрук матеріалів тільки за згодою редакції.
При розміщенні матеріалів в Інтернет обов’язкове посилання на сайт видання. Погляди авторів можуть незбігатися з позицією редакції

З усіх питань звертайтеся, будь ласка, gazetapplus@gmail.com