Всеукраїнський загальнополітичний освітянський тижневик
|
||
Шанс на повільне відновленняПерші місяці 2011 року дають підстави для стриманого оптимізму щодо перспектив поступового відновлення української економіки. Показники промислового виробництва у лютому 2011 року зросли на 10,5% порівняно з аналогічним періодом 2010 року. Є прогнози щодо збільшення обсягу врожаю восени цього року до 42 млн тонн зернових. До того ж, завдяки зростанню надходження податків та відносній поміркованості бюджетних витрат, а також завдяки зростанню на світових ринках цін на сировину профіцит державного бюджету у січні-лютому поточного року склав 4,1 млрд грн (0,5 млрд дол.). Сукупність цих, а також низки інших факторів дозволяє прогнозувати зростання ВВП України, що може за підсумками 2011 року становити 4-4,5%. З початку року спостерігається також покращення макроекономічної ситуації. Прогрес особливо помітний у металургії і машинобудуванні, що, своєю чергою, компенсує повільніші темпи зростання в хімічній галузі та агропромисловому секторі. Найбiльшi темпи зростання в лютому порівняно із січнем цього року продемонстрували машинобудування (16,5%), зокрема виробництво транспортних засобів (19,8%) i машин та обладнання (14,5%); деревообробна промисловість (16,3%), легка промисловість (14,4%), целюлозно-паперове виробництво та видавнича справа (7,7%), харчова промисловість (3,4%). Водночас зафіксовано зниження у видобувній промисловості (на 6,5%), виробництві та розподiлi електроенергії, газу та води (на 2%), виробництві коксу та продуктів нафтопереробки (на 1,9%). Високі ціни на сталь на світових ринках зумовили зростання випуску металургійної продукції до17,4% у лютому порівняно з 13,3% станом на січень цього року. У сфері машинобудування відбулося стрімке зростання експорту на російському напрямку — до 30,1%. Крім того, у січні цього року спостерігалося зростання до 28,5% у хімічній промисловості, яке в лютому, однак, уповільнилось до 17,4%. Підготовка до Євро-2012, своєю чергою, посприяла зростанню в будівельному секторі, яке на початку року становило 6,1%. Зростання бюджетних витрат зросло на 13% порівняно з минулим роком, зокрема за рахунок збільшення зарплат для окремих категорій працівників бюджетної сфери (освітян та медиків), до чого владу спонукали масові акції протесту, які прокотилися країною торік восени. Окремі ознаки покращення спостерігаються і в банківській сфері. В рамках виконання рішення Стокгольмського арбітражу НАК «Нафтогаз України» завершив повернення 12,1 млрд куб. м газу для компанії РосУкрЕнерго. Та поряд з певним поліпшенням низки показників в економіці України спостерігається чимало проблемних явищ. Зокрема, повільне впровадження реформ відклало надання чергового траншу МВФ на червень-липень цього року. Зростає рівень інфляції. На цьому тлі уряд демонструє невизначеність у переговорах щодо створення зони вільної торгівлі з ЄС, з одного боку, та приєднання до Митного союзу з Росією, Білоруссю та Казахстаном, з іншого боку. Зростання світових цін на нафту, що позначається й на збільшенні ціни на нафтопродукти в Україні, призводить до підвищення цін на транспортні перевезення, а також до підняття тарифів на комунальні послуги (електрика з 1 квітня цього року вже подорожчала на 15%, тарифи на газ та опалення з середини квітня зросли на 20% і 26%, відповідно, щомісячні платежі за телекомунікаційні послуги підскочили на 10-35%). Усі ці фактори істотно підривають купівельну спроможність населення. Окремою проблемою є стрімке зростання обсягів імпорту — станом на лютий 2011 року цей показник зріс на 90% порівняно з аналогічним періодом 2010 року. Наслідком такої тенденції для України — від’ємне торгівельне сальдо, що станом на лютий 2011 року становить 1,1 млрд дол. Упродовж лише першого кварталу 2011 року населення придбало 3,3 млрд дол. готівкою, а це виразно свідчить про тенденцію зростання тіньової економіки та про невпевненість людей у майбутньому.
Наслідком введення в дію нового Податкового кодексу стало суттєве (на 30% по відношенню до січня-березня 2010 року) скорочення кількості малих та середніх підприємств — платників єдиного податку. У відповідь на таку загрозливу тенденцію Верховна Рада ухвалила зміни до законодавства щодо спрощення процедури започаткування підприємництва. Зокрема, для засновників юридичних осіб передбачено можливість створювати статутні фонди у розмірах та у складі, необхідних для започаткування власної справи. Утім, істотного впливу на виправлення наслідків введення у дію Податкового кодексу для малого і середнього бізнесу поки не спостерігається. Що ж стосується перспектив України отримати чергову позику МВФ, глава НБУ С.Арбузов зауважив, що за підсумками першого півріччя 2011 року Україна розраховує отримати подвійний транш Фонду у сумі 3 млрд дол. Строки отримання траншу, своєю чергою, залежатимуть насамперед від виконання Україною низки вимог МВФ: впровадження пенсійної реформи, підвищення тарифів на енергоносії, зменшення сальдо з відшкодування ПДВ, скасування квот на експорт зернових тощо. Своєю чергою, власні зобов’язання перед МВФ Нацбанк України виконав повністю. Окремим позитивним сигналом для інвесторів стали озвучені наміри уряду підписати найближчим часом мирову угоду з компанією Vanco Prykerchenska Ltd. з метою подальшої реалізації спільних проектів на шельфі Чорного моря. Утім, прем’єр-міністр М.Азаров заявив, що початок масштабного видобутку нафти і газу з чорноморського шельфу планується не раніше, ніж через 10 років. Таким чином, завдяки сприятливій зовнішньоторговельній кон’юнктурі на світових ринках і більш зваженим діям уряду, у 2011 році намітилися ознаки повільного відновлення національної економіки. Подальший поступ у цьому напрямку потребуватиме політичної волі керівництва країни, професіоналізму урядовців, дієвої боротьби з корупцією і зловживаннями влади, а також поваги до демократичних норм і принципів. Окремими викликами для економічної політики уряду і президента залишатиметься погіршення соціально-економічних умов життя населення, що загрожує масштабними соціальними протестами, необхідність відновлення фінансового балансу країни і наповнення державного бюджету, а також нова хвиля глобальної економічної кризи, що може боляче вдарити по Україні. Вітаючи владу з першими ознаками позитивних зрушень в економіці, слід, однак, замислитись над тим, що насправді зумовило зростання економічних показників, а також над тим, яку ціну платить суспільство за таке зростання. Найімовірніше, збільшити обсяги експорту українському уряду допомогло зростання світового попиту на сировину, в тому числі на сталь, продукцію хімічної промисловості та зерно. Та кому за це дякувати — ефективній державній політиці чи сприятливій кон’юнктурі? Маніпуляційна статистика уряду викликає відвертий подив. Навіщо оприлюднювати цифри шаленого зростання галузей на тлі порівняння з місяцями глибокої кризи минулого року або зіставляти показники лютого із даними січня, коли країна півмісяця святкувала? З іншого боку, стабільність та надійність економічного розвитку визначають не лише цифри. Можна порадіти за прибутки компаній-експортерів. Утім, їхній успіх не допоможе українцям забезпечити найнеобхіднішим свої сім’ї чи дати освіту дітям. Компанії-експортери нарощують м’язи, натомість малий та середній бізнес, навпаки, занепадає. Лише за останній рік кількість малих підприємств у податковому реєстрі країни значно скоротилася. У цьому контексті виникає два припущення: або податкові інспектори почали проявляти чудеса ефективності, переслідуючи злісних неплатників податків, або ж, що імовірніше, вони прагнуть вичавити з підприємців останнє, тим самим змушуючи їх іти у тінь. Без сумніву, податкові органи значно активізувалися, намагаючись виконати завдання влади із наповнення державної скарбниці. Утім, важко виправдати методи їхньої роботи, які межують з порушенням громадянських прав. Багато підприємців скаржаться на неправомірні вимоги, взагалі не пов’язані з реаліями підприємницької діяльності. Нещодавно один із підприємців у приватній розмові розповів Фонду «Спочатку Люди», що поведінка податкової інспекції останнім часом суттєво змінилася: «Раніше вони дзвонили, щоб призначити час перевірки, і ми могли спокійно обговорювати з податківцями усі нюанси. Тепер вони без жодних попереджень вдираються у приміщення фірми із найбезглуздішими вимогами, що нерідко базуються на домислах та чутках. І так двічі або й тричі на місяць. Погодьтеся, таке ставлення не надто сприяє зростанню довіри до влади». Дехто намагається протистояти свавіллю фіскальних органів, але багато хто воліє просто утекти. Зростає кількість випадків, коли батьки, діти яких навчаються за кордоном, намагаються виїхати з України до своїх дітей. І якщо раніше йшлося про одиничні випадки, то останнім часом ця тенденція набула загрозливих масштабів. За останній рік Україна увійшла в п’ятірку країн за кількістю населення, готового емігрувати. Безпрецедентним прикладом «подвійних стандартів» є і практика списання боргів комерційним компаніям, власниками яких є наближені до влади особи. Так, близьким до влади комерсантам нещодавно було просто списано понад 3 млрд дол. заборгованості перед НАК «Нафтогаз України». Компенсувати збитки, завдані бюджету, уряд, схоже, планує за рахунок пересічних громадян, яким стрімко підвищує тарифи, а боргів не вибачає. Нинішня політика уряду, може, й здатна забезпечити преференції та вищий рівень прибутків для експортерів сировини. Але така політика дуже недалекоглядна. Для уряду будь-якої країни світу збір податків завжди був і залишається проблемним питанням. І «винайти велосипед» у цій сфері практично неможливо. Натомість не зайве було б придивитися до досвіду країн, які зуміли грамотно і ефективно вирішити суперечність між потребами держави і підприємців. У Грузії, наприклад, податкові ставки було знижено, корупцію практично викоренено. Завдяки таким крокам, здійсненим упродовж останніх шести років, владі вдалося збільшити рівень прибутків на 672%, і громадяни цінують такі зусилля держави. Коли податки справно сплачуються, а результати діяльності державного механізму, що повинен за рахунок податків забезпечувати розвиток економіки та надавати соціальний захист своїм громадянам, відсутні, постає питання — за що платимо? Посилення фіскального пресингу в умовах, коли навіть банки не дають кредити, схоже на цілеспрямовану роботу держави зі знищення сектору малого та середнього бізнесу, що фактично рівноцінно самознищенню. Фонд «Спочатку Люди» |
||
© «ПЕРСОНАЛ ПЛЮС». Усі права застережено. Передрук матеріалів тільки за згодою редакції. З усіх питань звертайтеся, будь ласка, gazetapplus@gmail.com |