Всеукраїнський загальнополітичний освітянський тижневик
Персонал Плюс - всеукраїнський тижневик

Хто від цього виграє...

В урядовому законопроекті про вибори народних депутатів передбачено виключити з бюлетенів пункт «не підтримую жодного кандидата». Експерти переконують — голоси «проти всіх» сприяють несправедливому розподілу місць у ВР.

Міністр юстиції Олександр Лавринович каже, що ці зміни найближчим часом розглядатиме парламент. За його словами, у виборчому бюлетені для голосування в загальнодержавному окрузі відсутня позиція «не підтримую кандидатів у народні депутати України від жодної політичної партії». Крім того, і в одномандатному окрузі відсутня позиція «не підтримую жодного кандидата». Також законопроект передбачає, що вибори проводять за змішаною, пропорційно-мажоритарною системою.

Пункт «не підтримую жодного кандидата чи партію» є занадто дорогим соціологічним опитуванням у бюлетені. Так вважає голова правління Громадянської мережі «ОПОРА» Ольга Айвазовська. «З одного боку, кожен громадянин має право на таку форму самовираження, але за умови, що досконало розуміє наслідки»,- сказала Айвазовська.

Так, 5% прохідний бар’єр та «проти всіх» збільшує кіль­кість змарнованих голосів, вважає експерт. Отже, голоси, віддані в знак протесту, пропорційно розподіляються між партіями-переможцями. Тож, на її погляд, виборець, який би ніколи не проголовав за ПР, «Батьківщину» чи КПУ, свідомо чи несвідомо збільшує відсоток мандатів, які вони отримають.

Нагадаємо, що графа «проти всіх» була популярною на минулих виборах.

Кульмінацією голосування «проти всіх» в Україні стали президентські вибори 2010 року. В другому турі не підтримали ані Януковича, ані Тимошенко 4,36 відсотка, або понад 1 мільйон 111 тисяч виборців. Причому багато байдужих до обох кандидатів узагалі проігнорували вибори, явка була як для України дуже низькою — лише 69 відсотків.

Серед виборів до Верховної Ради рекорд голосування «проти всіх» був встановлений 1998 року, тоді 5,25%, або 1,363 мільйона громадян, які прийшли на вибори, не підтримали жодну партію.

Голова ради Лабораторії законодавчих ініціатив Ігор Когут теж вважає, що норма «проти всіх» ймовірно таки буде вилучена. На його думку, це стимулює політичну відповідальність виборців, а, отже, і вимогливість щодо політиків. «Це одне з зауважень європейських експертних інститутів, як-от Венеціанської комісії. Такої графи немає також у законодавстві РФ. У нашій ситуації вибір непростий, втім це європейський шлях»,- пояснив Когут.

Депутат першого скликання Верховної Ради України та правозахисник Микола Коробко впевнений, що максимально можливу рівність виборчих прав може забезпечити лише мажоритарна система. Що ж до голосування «проти всіх», Коробко упевнений — таке право має бути. «Блюзнірськими є намагання позбавити виборця хоча б останньої можливості чітко висловити свою незгоду з маніпулятивною системою виборів шляхом непідтримки жодного претендента на мандат»,- зауважив правозахисник.

Він каже, що замість того, щоб визнати у такому волевиявленні прояв свого цілковитого фіаско, законодавець намагається шляхом відміни відповідної графи надати цьому вигляд пасивності виборця. «Але в наших реаліях голосування «проти всіх» вигідне великим та старим політичним силам» — нагадує Ольга Айвазовська.

За матеріалами DW

* * *

Реформа виборчого законодавства не закінчується в Україні ніколи. Будь-яка влада намагається міняти правила гри «під себе». У результаті, виборче законодавство — найнестабільніша частина законодавчої системи країни. А парламентські вибори, за якою б системою не проходили, зводяться до профанації. Партійні списки заводять «під купол» водіїв і секретарок, готових натискати кнопки за сигналами згори. А за мажоритарною системою проходить той, хто красивіше говорить, більше обіцяє і краще платить. Мабуть, найцікавішою новацією стала б пропозиція, що прозвучала минулого тижня в кулуарах Верховної Ради, — вибирати для України депутатів шляхом випадкової комп’ютерної вибірки. Але це навряд чи.

Чернетка є, скоро буде чистовик

Сьогодні на парламентському фронті знову міняються правила гри. У Верховній Раді зареєстрована безліч законопроектів, в яких запропоновані різні варіанти реформування виборчої системи: введення пропорційної системи відкритих списків, вступ регіональних відкритих списків партій, диференціація прохідних бар’єрів для блоків і партій, відмова від прохідного бар’єру. Проте Президент України Віктор Янукович проголосив свій шлях реформ у виборчій сфері. У своєму щорічному посланні до Верховної Ради він запропонував ввести змішану систему на виборах до парламенту і підвищити прохідний ба­р’єр для партій і блоків. На думку глави держави, це запобіжить попаданню до парламенту «маргінальних політичних сил».

Змішана система і прохідний бар’єр

Документ припускає багато змін. Зокрема, заборона голосувати «проти усіх». Крім того, за словами міністра, пропонується змішана система виборів: 50% депутатів (225) обираються за партійними списками (виборець голосує за партію), 50% — по одномандатних округах (виборець голосує за конкретного кандидата). Олександр Лавринович відмітив, що, таким чином, Президент України Віктор Янукович виконує свою передвиборну обіцянку.

Що стосується збіль­шення прохідного бар’єру, то, за словами Лавриновича, це буде предметом парламентської дискусії. «Враховуючи різні точки зору і аргументи заздалегідь для першого чорнового варіанту глава держави погодився з тим, щоб прохідний бар’єр був передбачений на рівні 5%», — відзначив міністр. На його думку, якщо бар’єр менше 3%, він не виконує ніякої ролі, а якщо більше 5% — може дискримінувати значну частину громадян, які підтримують певний політичний вектор. При цьому міністр нагадав, що раніше за змішаною системою бар’єр складав 4%. «Я вважаю, що менше, очевидно немає сенсу за змішаної системи. Тому думаю, що прохідний бар’єр для політичних партій буде підвищений», — відмітив він.

Президент проти блоків

Ще одним нововведенням виборчого законодавства стане заборона на участь у виборах політичних блоків. «Я думаю, що це дуже ясне питання. У проекті закону не пропонуватиме глава держави блоки політичних партій», — сказав міністр.

На думку Лавриновича, існування блоків в Україні себе дискредитувало і показало, що воно є непридатним для реального вираження волі громадян. «Такого явище не було на місцевих виборах, пропонується, щоб не було і на виборах до парламенту», — додав він. В той же час, за словами міністра, попередні пропозиції в новий закон не містять обмежень відносно участі у виборах партіям, зареєстрованим менше року до дня виборів. «Президент погодився з пропозицією, щоб не було ніяких обмежень. Щоб усі політичні партії могли брати участь у виборчій гонці. Усе робиться максимально відкрито і прозоро і для того, щоб громадяни України мали правила, по яких буде забезпечено чесне змагання », — відмітив він. Хоча раніше передбачалося, що, брати участь у виборчій гонці зможуть тільки ті, хто реєструвався не пізніше, ніж за рік до волевиявлення українців. Також пропонувалося, що, якщо партія 10 років не брала участь у виборах Ради або Президента, її реєстрацію відміняють.

Яценюк, Тігіпко і Тягнибок отримують шанс

У експертному середовищі нововведення виборчого законодавства вже викликали суперечки. Так, директор політико-правових програм Центру Разумкова Юрій Якименко вважає, що при підвищенні прохідного бар’єру на парламентських виборах з трьох до п’яти відсотків шанс його здолати буде практично у усіх ключових політичних гравців України. «Якщо прохідний бар’єр буде підвищений, я не бачу ніякої загрози для Партії регіонів і «Батькивщины». Це партії, у яких більше 10% рейтинг і він не провалюється», — відмітив експерт.

Крім того, за його словами, при збільшенні прохідного бар’єру у Верховну Раду також пройдуть «Фронт змін» Арсенія Яценюка і «Сильна Україна» Сергія Тігіпка. Позмагатися за депутатські мандати зможе також «Свобода» і комуністи. «Тому, я вважаю, що у головних політичних гравців є шанси на подолання 5-процентного бар’єру», — підкреслив експерт.

Також, на його думку, сьогодні є сили, які зміцнюють свої рейтинги і ті, які їх втрачають. «УДАР Віталія Кличка має позитивну динаміку, «Цивільна позиція» Анатория Гриценко — теж. В той же час, Блок Литвина втрачає, згідно соціології», — сказав він. Також експерт вважає, що підвищення прохідного бар’єру може стати стимулом для українських партій для створення сильніших партійних структур.

Влада не хоче пускати своїх «партнерів» в Раду

У свою чергу, глава Комітету виборців України Олександра Черненко вважає, що підвищення прохідного бар’є­ру для партій на парламентських виборах обмежить представництво у Верховній Раді КПУ і Народної партії, а також спровокує конфлікт парламентської більшості. Так, за його словами, 3 — 4% — оптимальний прохідний бар’єр для парламентських виборів в Україні. «5% — це вже дискримінація», — вважає експерт. «Якщо буде введений поріг в 5% — ми розцінюватимемо це як дискримінацію. Адже в Україні, враховуючи усі політичні реалії, якщо ідея користується підтримкою хоч би 3%, вона вже має право бути представленою в парламенті. Але діапазон 3-4% — допустимий», — сказав він.

На думку глави КПУ, ідея підвищити прохідний бар’єр є певним стилем владної команди по відношенню до своїх партнерів по команді». У зв’язку з чим, Блок Литвина і КПУ можуть відмовитися голосувати за Виборчий кодекс. «Не думаю, що так просто цей закон проходитиме в парламенті. На етапі домовленостей це приведе до певних конфліктів усередині провладної коаліції», — підкреслив Черненко.

В той же час, експерт не виключає, що Партія регіонів за рахунок позафракційних депутатів зможе забезпечити позитивне голосування за документ, оскільки навіть без КПУ і Блоку Литвина, за рахунок «тушок», знайдеться 226 голосів за відповідний законопроект.

НУ-НС і КПУ: Проти новацій

Побоювання Комітету виборців України вже підтвердив лідер комуністів Петро Симоненко. У ефірі одного з телеканалів він заявив, що КПУ не підтримує ідею президента Віктора Януковича про збільшення прохідного бар’єру на виборах у Верховну Раду і вступі змішаної виборчої системи. «Я переконаний, що тут потрібно було б виходити з того, щоб взагалі нульову ставку бар’єру встановлювати. Тому, що різноманітність усіх позицій представлених в суспільстві повинно бути представлені політичним партіями і їх представниками», — відмітив він.

Крім того, Симоненко переконаний, що на парламентських виборах треба залишити тільки пропорційну систему, в той час, як президент пропонує замінити її на змішану. «Змішана система не виключає того, що купуватимуть місця», — вважає лідер комуністів.

Критикують нововведення виборчого законодавства і потенційні аутсайдери майбутніх виборів у Верховну Раду. Так, на думку народного депутата від НУ-НС Андрея Парубия, підняття прохідного бар’єру має на меті перешкодити опозиційним партіям потрапити до парламенту. «Я не сумніваюся, що це не більш, ніж політичні технології, спрямовані на те, щоб відсікти від участі в управлінні державою мільйони українців, адже фактично, якщо політсила набирає 4%, це означає, що її підтримують більше 1 млн українців, які в результаті залишаться без представництва у Верховній Раді і їх голос не буде почутий», — упевнений він.

На думку депутата, новий закон про вибори у Верховну Раду готується як маніпулятивний, такий, що має на меті «зробити усе можливе, щоб провладна партія, Партія регіонів, в новій Раді мала переважну і тотальну більшість».

 

Український Бізнес Ресурс

* * *

Змішана система виборів відмінна для демократичної європейської країни, де виборець не залежить від влади, не переживає, як вижити і для якого 100 гривен не являються засоби, за які можна продати свій голос. Так сказав заступник Голови Верховної Ради України Микола Томенко. Н. Томенко вважає, що ідея змішаної системи виборів — це ідея на користь влади. Відповідаючи на питання про підняття прохідного бар’єру до 5%, Микола Томенко відмітив, що це пошкодить повноцінному представництву в парламенті різних політичних сил.

«Я вважаю, що 3% — і так досить великий бар’єр. Якщо піднімати, то слід зберегти 3% для політичних партій, а 4 або 5 зробити для блоків, оскільки це сума політичних партій», — відмітив Микола Томенко.На його думку, піднімати прохідний бар’єр — це працювати на користь двух-трех великих партій, і таким чином в парламенті не будуть представлені цілі соціальні, ідеологічні групи.

«Законопроект, про який ми чуємо, але якого ще не бачили — на користь Партії регіонів і провладних партій», — відмітив Н.Томенко.

вгору

© «ПЕРСОНАЛ ПЛЮС». Усі права застережено.

Передрук матеріалів тільки за згодою редакції.
При розміщенні матеріалів в Інтернет обов’язкове посилання на сайт видання. Погляди авторів можуть незбігатися з позицією редакції

З усіх питань звертайтеся, будь ласка, gazetapplus@gmail.com