Всеукраїнський загальнополітичний освітянський тижневик
Персонал Плюс - всеукраїнський тижневик

Лівійські уроки

Чому Каддафі так довго тримається при владі? Бо у Каддафі є величезні кошти і численна, розгалужена по всьому світу, пряма агентура. Його людьми напхані Італія і Франція; я майже впевнений, що вони є у Сполучених Штатах і Великобританії, оскільки свого часу Каддафі фінансував багатьох високопоставлених політичних осіб, в оточенні яких «заховані» агенти, контрольовані ним.

Тому США поки не в змозі прибрати Каддафі.

Крім того, абсолютно ясно, що він сьогодні готує певні точні «ножові» удари. Питання тільки в тому, де вони будуть нанесені спочатку. Я думаю, це станеться у Франції.

Каддафі і син, після того, як Саркозі визнав незаконний уряд лівійських бунтівників, дали точну характеристику французькому лідеру, якого вони фінансували «на президентство». Була також названа точна сума — 50 млн. доларів, тому, цілком логічно, що першою вони повинні вдарити Францію, яка, у свою чергу, зацікавлена в усуненні Каддафі.

Серед повсталих проти Каддафі є потужні фігури, в яких зацікавлений президент Франції, як у майбутніх фінансових донорах. У Франції найближчим часом повинні відбутися президентські вибори, а оскільки у себе на батьківщині Саркозі і його політична сила зараз практично не мають ніякої підтримки, їм, щоб «відновити сили», вкрай необхідні кошти.

Тому вони, мабуть, і вирішили, що для підвищення власного рейтингу й отримання грошей від інших лідерів, які прийдуть до влади в Лівії, кращого приводу, ніж усунення Каддафі, не буде. Я думаю, це головна мотивація, чому Франція так сміливо й нерозважливо влізла в цю військову авантюру.

А от у молодого консервативного керівництва Великобританії просто спрацював імперський рефлекс. Я думаю, це дуже серйозна помилка з їхнього боку.

Відомо, що Україна підтримала резолюцію щодо Лівії. Не підтримати резолюції ООН і Ради Безпеки ми не могли, для нас це обов’язкове рішення. Але ми могли б утриматися, сприймаючи їх не активно. І думаю, це нам і слід робити. Нам у жодному разі не можна втручатися. Це не наші питання, це нам ні до чого. Тим більше, що ми маємо для себе певні інтереси в Лівії. Ми повинні говорити про те, про що сьогодні говорять Росія і Китай, а саме — про необхідність припинення бомбардувань Лівії. Ситуація там уже стабілізована, основні наступальні елементи бойового ресурсу Каддафі або знищені, або підірвані, і вже немає загрози, що буде захоплено і знищено цивільне населення Бенгазі і декількох інших міст. Тепер процес повинен рухатися всередині країни іншим шляхом.

Ворогуючі сторони повинні увійти між собою в переговорний процес. Ми бачимо, що певна частина населення Лівії, плюс ядро армії, підтримують Каддафі, частина населення — тих, хто повстав проти його влади. І нехай тепер вони всередині своєї країни починають між собою розбиратися мирним шляхом.

Бомбардування Лівії має бути припинено. Це однозначно. Потрібно просто виконувати резолюцію ООН про те, щоб Каддафі і його збройні і танкові сили не здійснювали знищення мирного населення міст, що знаходяться під контролем повстанців — от і все. Це й має бути генеральною метою нашої політики по відношенню до Лівії.

Ми повинні сьогодні звернутися до Франції, США і Британії з проханням припинити бомбардування Лівії, оскільки це втручання у внутрішні справи лівійської держави. Резолюція ООН не дає права на «килимові» бомбометання та нанесення тотальних ракетних ударів. Сьогодні, коли шанси зрівнялися, нехай лівійці самі починають домовлятися між собою про якийсь вихід з цього глухого кута.

 Ми бачимо сьогодні величезну міць Західних країн і те, що цій бойовій машині ніхто протистояти не може. Однозначно не може.

Якісь радикальні арабські сили, можливо, і спробували б почати здійснювати найпотужніші диверсії на території розвинених країн, але я не думаю, що це реально. Оскільки, по-перше, це нікому не потрібно, а по-друге, — все-таки немає таких можливостей на сьогоднішній день.

Небезпечно те, що Лівія може стати спусковим гачком. Уже ясно, що перемогти Каддафі виключно бомбометанням і ракетами не вдасться. І вбити його таким чином не вдасться. Якщо вже не змогли Усаму Бен Ладена знищити, то, що там говорити про Каддафі, який сьогодні складає в цілому десять Бен Ладенів. Крім того, у нього найпотужніший клан і дуже розумний син, який керує всім процесом. Не забувайте і про потужну агентурну мережу на всіх рівнях, про яку я говорив.

Для того, щоб не нагнітати ситуацію і тримати її під контролем, не допускаючи, щоб на бік Каддафі встали режими того ж Ємену або Судану з їхніми величезними людськими ресурсами, потрібно просто зупинитися і ввести все в спокійне русло. Бомбардування Лівії небезпечне ще й тим, що посилює радикальні мусульманські структурні організації по всьому світу і, зокрема, у всіх арабських країнах — і в африканських, і в азіатських. Зараз, бомблячи Лівію, міжнародна коаліція радикалізує Єгипет і Туніс, зміцнює там позиції братів мусульман і представників Аль-Каїди.

Крім того, арабське населення дуже незадоволене тим, що західні країни здійснюють бойові дії. Араби розцінюють їх як своєрідний, як вони кажуть, «хрестовий похід», вторгнення християнської цивілізації на Схід, хоча насправді це, звичайно, не відповідає дійсності.

І все ж, така «фішка» використовується, переходячи все більше в духовну площину, в боротьбу релігій, рас і національних етносів. І якщо ми не хочемо, щоб потужне багаття Третьої світової розгорілося сильніше, треба залишити війну в Лівії. Причому негайно! І тоді буде знята критична точка, перейшовши яку, неможливо повернутися в колишній простір і стан.

Якщо припиняться бомбометання та завдання ракетних ударів, Каддафі піде на компроміс. Зараз він сильно постраждав і зазнав великих втрат. Плюс, є ж не тільки він, а і його оточення, якому дуже не хочеться втрачати своє багатство. Зрештою, є його сини — освічені і розумні люди.

Тому, якщо буде припинено бомбардування, процес у будь-якому разі увійде в еволюційне русло. Каддафі перший не зацікавлений у нанесенні ударів всередині країн міжнародної коаліції, йому не вигідні звинувачення в тероризмі. Тому він, однозначно, буде зацікавлений у початку переговорів, як і його син, клан, верхівка армії та інші структури.

Якщо зараз війська коаліції повернуться на свої бази й утвориться передова переговорна точка, за нею піде формування нової моделі влади в Лівії, в центрі якої опиниться син Каддафі. Це потрібно сприймати спокійно, оскільки він — конструктивна людина, здатна до досягнення компромісів.

Думаю, Каддафі не сильно цьому опиратиметься, оскільки в нього, власне, іншого варіанту немає. А так йому дадуть спокій, надавши функцію «лідера у відставці», звичайно, із збереженням впливу. Сьогодні для нього головне — зберегти клан і людей, яких він привів до влади, і ось на цих шляхах треба шукати вирішення кризи.

Але, звичайно, якщо Каддафі і далі заганяти в кут, тоді війна буде на смерть, тому що він ні перед чим не зупиниться.

Ситуація в Лівії спровокувала фінансову кризу у світі. Ціна на нафту після подій у Лівії піднялася з 80 до 115 доларів за барель, ринки повністю дестабілізовані — ні Саудівська Аравія, ні інші нафтові арабські країни не змогли перекрити дефіцит. Енергетична модель постачання світу вже зламана і ясно, що до старої моделі не повернуться навіть після відновлення лівійського енергетичного потенціалу.

Сьогодні фінансова криза стукає в усі двері з усіх сторін. Те, що твориться в Лівії і Північній Африці, відбувається ще й на тлі краху японської економіки. Ці два фактори перестали бути підконтрольними, вони практично наганяють світову економіку в знову відкриту фазу кризи, з якої багато економік не вийшли ще з минулого разу.

Для України всі ці події прямо небезпечні, тому що наближають її до того, що я давно прогнозував, а саме — до безпосереднього відкритого юридичного дефолту країни.

«Завдяки» подіям у Лівії, тепер жодна країна не зможе застосувати, у разі народного повстання і стихійних виступів, військову силу, оскільки це автоматично призведе до дестабілізації всього навколишнього простору.

Тобто, якщо тепер у нас у зв’язку з підвищенням тарифів на «комуналку», газ або хліб почнуться і набудуть масового і постійного характеру народні виступи, керівництво країни вже не зможе застосувати проти цього військову силу, оскільки є прецедент прийняття декларації Ради Безпеки ООН. Так що ситуація в Лівії для української влади — дуже серйозний урок. Хоча, і для народу теж...

Олег Соскін,
президент Інституту трансформації суспільства. ForUm

вгору

© «ПЕРСОНАЛ ПЛЮС». Усі права застережено.

Передрук матеріалів тільки за згодою редакції.
При розміщенні матеріалів в Інтернет обов’язкове посилання на сайт видання. Погляди авторів можуть незбігатися з позицією редакції

З усіх питань звертайтеся, будь ласка, gazetapplus@gmail.com