Нові індикатори

Міністри фінансів і глави Центральних банків країн «великої двадцятки» (G20) прийняли індикатори економічних дисбалансів, але перенесли обговорення реформи світової валютної системи і не запропонували контролювати стрибки цін на сировинні товари. 

За кілька днів до міністерського засідання стало відомо, що Франція і Німеччина наполягають також на введенні індикаторів економічного розвитку, які дозволили б оцінювати дисбаланси країн-членів G20 і боротися з ними.

Запропонована європейцями система індикаторів викликала протести країн БРІКС (Бразилія, Росія, Індія, Китай і ПАР), особливо Китаю, але саме вона стала основним досягненням учасників.

Париж збирався включити в систему індикаторів дефіцит бюджету, державний борг та обсяги приватних накопичень, баланс поточних розрахунків і торговий баланс, валютні резерви і реальний курс національної валюти. Проте глава Мінфіну Бразилії від імені БРІКС заявив, що країни відмовляються враховувати баланс поточних розрахунків і хочуть замінити його балансом товарів і послуг. Головним каменем спотикання, за даними західних ЗМІ, стала позиція Пекіна, який не зацікавлений в оцінці дисбалансів у його економіці, проте сторонам все ж таки вдалося домовитися.

Була прийнята система показників, до якої увійшли державна заборгованість і дефіцит бюджету, приватні накопичення і приватні заборгованості, торговий баланс і сальдо поточних інвестицій. Також враховуватимуться обмінний курс валют, податкова і валютна політика.

Головна мета французького головування — реформа валютно-грошової системи — стала одним з основних сюжетів переговорів, але сторони визнали це питання ще недостатньо опрацьованим. Ніяких конкретних заходів щодо реформування системи прописано не було.

До своєї наступної зустрічі — в квітні цього року — міністри чекають результатів доповіді Міжнародного валютного фонду, котрий має запропонувати певний набір рекомендацій для поліпшення валютної системи.