Демонстрація намірів

Незалежний російський політолог і міжнародний оглядач Л.Родзіховський вважає, що іранська ядерна зброя — це скоріше чинник геополітичної ваги, а не загроза сусідам. Зокрема він говорить: «Щодо Ірану гуляють дві піарівські версії. Пер­ша версія — прихильників Ірану. Нібито Ірану атом­на зброя потрібна для безпеки від США, щоб Іран не повторив долю Іраку. Це повна брехня. В Ірані антиамериканська революція відбулася тридцять років тому. Тоді захопили американське посоль­ство, узяли в заручники співробітників посоль­ства, і навіть тоді американці не пішли на серйоз­ну сварку з Іраном, здійснили слабку операцію по захопленню заручників, вона провалилася — і все. Відтоді військових конфліктів у них немає. Тридцять років Іран веде жорстку антиамериканську риторику, старається, як може, допома­гати антиамериканським силам у всьому світі, і ніяких військових операцій з боку США проти Ірану не було. Спроб не було з простої причини. Аме­риканці з тріском провалилися у В’єтнамі. З ве­личезними зусиллями абияк витягують війну в Іраку. Але, пробачте, Ірак — це двадцять мільйонів людей. А Іран — це сімдесят мільйонів. Почати війну проти сімдесятимільйонної країни — це га­рантовано ЇЇ програти. Гігантські жертви... На­віщо? Те, що атомна бомба потрібна Ірану, щоб Америка на них не напала, — це нісенітниця. Аме­рика у будь-якому випадку не нападе. Найнебезпечніше для Ірану — це атомна бомба. Вона про­вокує і санкції, і розмови про можливий авіацій­ний удар. Атомна бомба — це не громовідвід, вона навпаки — притягає громи і блискавки. Так на­віщо Ірану бомба? Друга версія — Іран хоче зав­дати термоядерного удару по Ізраїлю. Здається, це абсолютно неправильно. Іран з Ізраїлем не має спільного кордону. В Ірану з Ізраїлем немає ніяких спільних справ, нічого немає, вклю­чаючи дипломатичні відносини. Відповідно, і конфліктів ніяких немає. Є антізраїлська риторика. Ну слова — словами, а спра­ви — справами. Ядерна атака Ізраїлю, це гарантований удар у відповідь і з боку США також... Загалом обидві версії — і бомба для безпеки, і бомба для нападу — не витрмують ніякої критики. Залишається третя версія: бомба як знаряддя політичної гегемонії. Політика Росії щодо Ірану, спроби демонструвати свою незалежність від Америки, заохочувати Іран — це вкрай короткозоро. Адже і раніше Росія побоювалася Ірану. А що буде у нього з’явиться бомба? Іран поводиметься, як завгодно, а Росія мовчатиме? Це просто безглуздо».