Воскрес із мертвих, щоб порятувати нас

Глибокошановна професорська-викладацька громада, любі студенти, дорогі брати та сестри! Христос Воскрес!

Усе, що зробив наш Господь Ісус Христос під час земного життя заради спасіння усього людства, знайшло своє вічне й непроминуще значення через реальність Його Воскресіння з мертвих. Народження у Віфлеємі, Хрещення у водах Йордану, Його проповідь і вчення, нарешті, Страждання й Хресна смерть, — всі ці події, все сказане Господом не втрачає своєї сили й подосі. Страждання, смерть і Воскресіння Христа мають об’єктивне значення. Христос явив перемогу любові над ненавистю. Христос, наш Бог, до кінця полюбив Свої творіння. Через любов Він сотворив світ, через любов Він народився у світі людиною, через любов перейняв нашу зруйновану людськість і зробив її Своєю власною. Через любов Він ототожнив Себе з усіма нашими бідами. В цьому контексті усі страждання кожної людини — це страждання самого Христа. Щодня ми чуємо, що людина повинна нести свій хрест без жодного сумніву, але зрозуміти це можливо лише долучившись до реального досвіду Воскресіння Самого Христа. Тільки Воскресіння Господа дає нам сили, радість і мужність йти шляхами сірої пустелі людського буття. Усяка схоластика, моралізм, етичні питання, аскетичні вправи та піст нічого не варті без явлення сили та благодаті Святого Духу у житті християнина. Без відчуття у своєму серці постійного воскресіння та Пасхи, як події переходу від гріха до повноти буття, мандрування від смерті до життя вічного — християнство перетворюється лише на філософію та роздуми про «нездійсненне».

Воскресіння Христа та пасхальна радість віруючого серця — це не абстрактний теологічний ідеалізм чи містицизм, а об’єктивний досвід реального спілкування з Воскреслим Спасителем, Творцем всесвіту. Христос воскресає з мертвих і Своїм воскресінням визволяє нас від тривоги й страху. Перемога на хресті та сходження Христа до пекла свідчать, що любов сильніша за ненависть, а життя сильніше за смерть. Сам Бог помер і воскрес із мертвих, отже, більше немає сили пекла, поруйновано кайдани смерті. Тож нехай і в нинішньому житті народжуються християнська надія, духовне оновлення, релігійна цілісність і віра, — віра, що зігріває усе довкола нас, перетворюючи буденність на свято, піст на пасхальну трапезу, скорботу на радість. Пасха не лише церковне свято — це божественна реальність православної духовності, яка з’явилася у світі з радісною звісткою: «Христос Воскрес — Воістину Воскрес!»

Діонісій Мартишин, протоієрей, доктор богослов’я, завідувач кафедри православної культури та теології МАУП, настоятель академічного храму дванадцяти апостолів