СТУДЕНТИ МАУП ВІДДАЛИ ШАНУ ГЕРОЯМ КРУТІВ

Історія держави — це той урок, на якому вчаться майбутні покоління. Кожна пям‘ятна дата у житті країни — це привід замислитися і зробити певні висновки. Сьогодні День пам«яті українських патріотів — студентів та гімназистів, які загинули біля станції Крути (невеличкого поселення між Бахмачем і Ніжином), захищаючи молоду українську державу від кривавого вторгнення більшовиків.

З 1991 року цей день вважається днем скорботи і вшанування молодих борців за свободу і незалежність батьківщини. Вони були справжніми героями — юними недосвідченими добровольцями, не особливо вправними зі зброєю, але щирими у своїй любові та відданості своїй країні.

Того дня бій розпочався о 9-ій ранку 29 січня 1918 року і тривав кілька годин. Виявилося, що багато молодих бійців ніколи не тримали у руках зброю. Проте уже за чотири години більшовики втратили вбитими майже 300 осіб. З української сторони полягло більше двохсот юнаків. Коли командуючий українського війська побачив, що багаточисельний ворог отримав ще і підкріплення, він дав наказ відступати. Під час відступу одна рота у сутінках заблудилася і потрапила у полон до червоногвардійців. Надвечір, коли більшовики підрахували свої втрати, усіх цих дітей (27 осіб) розстріляли. Очевидець стверджував, що перед смертю студенти-галичани співали «Ще не вмерла Україна».

Тіла розстріляних були поховані у м. Києві — на Аскольдовій могилі. Дехто із загиблих у бою знайшов вічний спочинок на Байковому кладовищі. Залізничний насип під Крутами прикрашений нині більш ніж скромним пам’ятним знаком.

З нагоди дня пам‘яті героїв Крут студенти Міжрегіональної Академії управління персоналом відвідали місця бойової слави та поклали квіти до пам’ятника героям Крут. Ця акція, яка стала вже традиційною для Академії, зібрала біля меморіалу студентський актив та представників усіх структурних підрозділів Академії. Прогресивна активна молодь не залишається осторонь таких історичних дат, пам’ятає і віддає шану своїм відважним одноліткам, відданим своїй Батьківщині до останнього подиху.

Про вважливість національного патріотичного виховання студентів та традиційні заходи, які проводяться в цей день, розповіла проректор з виховної роботи та довузівської підготовки МАУП Людмила Біжик: «Патріотичне виховання — це один з основних напрямків виховання гідного представника інтелектуальної еліти — патріота України та Академії. Тому всі заходи, які стосуються нашої історії, ми завжди підтримуємо і студентство бере у цьому активну участь. Не є винятком і традиційна поїздка студентів Академії до місця бойової слави». Тож квіти біля меморіалу у цей день — це символ памяті про подвиг юних українців.

В душі молодого покоління студентів гірким полином зронені слова, в яких звучить цей біль, цей жаль, цей сум…

Юним полеглим героям

Боже, збережи мені життя –
Я не маю права помирати!
Я ж нічого мамі не сказав –
Мама буде при вікні чекати!
Боже милий! Тут, у цих снігах,
Серед колій цих, всіма забутих,
Смерть гасає — і кричить: «Уррра!», -
І багнетом пробиває груди!!!
Боже! Та якби ж нам хоч щити –
Щоб на них нас винести із битви,
Та якби ж нам хоч мечі дали –
Щоб живим над мертвими дзвонити!
… Але ні — ні дзвону, ні борні –
Тільки крик, і жах, і кров — і подив:
 Що, крім нас нема нікого, ні?
—  Господи, невже?!  — крім нас — нікого?!
Ось вже проти серця — мій багнет
Зблиснув гостреним кривавим оком:
Хижим звіром кинувся вперед,
Вдарив в груди, перебив хребет,
Плюнув в душу — глибоко, глибоко…
Боже… Мою маму бережи…
Дай їй сили… хай вона не плаче…
Смерть мою нехай мені простить:
Бачиш — я не міг, не міг інакше…

Ярина Черняк,
студентка Львівського національного університету ім. І.Франка