Всеукраїнський загальнополітичний освітянський тижневик
Персонал Плюс - всеукраїнський тижневик

Римський імператор — Русин

Про історичного діяча Одоакара, який з 476 року, з 14 літ, правив Римською імперією, європейські історичні джерела згадували досить часто. Називали його князем русинів (рутенців). Так, зокрема, зазначено в написі, що зберігся в печері неподалік німецького міста Зальцбурга на мармуровій плиті, яку датують чи то ХV, то XVI століттям.

Рутенцями, як відомо, називали українців. Чи ж збереглася пам’ять про таку колоритну постать на нашій землі хоч у легендах? Виявляється, не тільки в легендах, а й у писемних джерелах, зокрема в літописі Самуїла Величка «Сказання о войне козацкой з поляками». Там процитовано текст гетьманського універсалу, автором якого був секретар Хмельницького Самуїл Зорка. Наводимо уривки:

«Когда ж ежели ветких Рим (иже всіх европейський городов матерью нарешися может)… о 645 000 войска своего древле гордившийся… далеко меншим… величини Русов з Ругі от Поморія Балтіцкого або Німецкого собранієм, за проводительством князя їх Одонацера року... 470 бил взятий і 14 лет обладаемий, то вам тепер кшталтом оних древних Русов, предков наших, кто может возбранити діяльності воінственной і уменшити отваги рицарської».

Відомий історик Григорій Нудьга, що дослідив цей яскравий історичний епізод у книжці «Республіка козаків», яка побачила світ уже після смерті автора 2005 року у видавництві «Варта», вважає, що Самуїл Зорка, навчаючись у європейських університетах, працював з літописними джерелами, де йшлося про «Одоакара, князя рутенів». Дещо помилився з датою та іменем вихідця з нашої землі, який став римським імператором, але це не змінює суті того, що колись сталося. Григорій Нудьга робить висновок: «...Для нас найважливіше, що козаки часів Богдана Хмельницького устами його секретаря Зорки проголошували на похоронах гетьмана, що їхні лицарські корені сягають глибокої давнини, що рутенські (русинські) воїни бували і в стародавньому Римі. Там вони навчалися військовому мистецтву, лицарській честі, звідти її перенесли і по-своєму розробили в Києві, а потім за Запоріжжі. Зрозуміло, що досконало організоване, відважне січове козацтво не зародилося раптово в ХV столітті, без досвіду віків, а мало свої історичні корені, якщо не організаційні, то моральні, генетичні, що становили основи військових традицій для княжих легіонів Київської держави, а згодом і Січі».

Що ж до моральних традицій, то тут судити важко — та й не ті були часи, щоб вони проявилися. Наш земляк Одоакар став відомим в основному через жорстокі переслідування християн. Але особистої хоробрості та військового хисту йому справді не бракувало — інакше не захопив би імператорський трон подоланої держави.

Ніна Остерка
вгору

© «ПЕРСОНАЛ ПЛЮС». Усі права застережено.

Передрук матеріалів тільки за згодою редакції.
При розміщенні матеріалів в Інтернет обов’язкове посилання на сайт видання. Погляди авторів можуть незбігатися з позицією редакції

З усіх питань звертайтеся, будь ласка, gazetapplus@gmail.com