Всеукраїнський загальнополітичний освітянський тижневик
Персонал Плюс - всеукраїнський тижневик

Провал дедалі глибшає

Суркіс втомився від ганьби, футбольний люд — від Суркісів

Важко визнавати свою безпорадність. Особливо важко зізнаватися у власній некомпетентності, коли це стосується керівних та організаторських здібностей. І взагалі, унікальне явище, коли свою безпорадність і некомпетентність у сенсі футбольного керівництва визнають головні «футбольори» країни — брати Суркіси.

Таке історичне зізнання зафіксоване після розгрому 0:3 у третьому турі Ліги чемпіонів, завданого французьким «Ліоном» у Києві. Оцінюючи нинішній виступ у Лізі чемпіонів київського «Динамо», нинішній президент клубу Ігор Суркіс заявив таке: «Уже зараз можна сказати, що це провал. Провал не тільки гравців та тренерів, а й мій, як президента клубу».

Якщо вже сам Суркіс оцінив свою діяльність як провал, то насправді — це більше, ніж провал. Навіть точний літературний від-повідник важко підібрати. Врахуймо, що це було сказано напередодні минулої, вже четвертої поспіль, поразки «Динамо» у груповому турнірі Ліги чемпіонів. Після наведеного вище зізнання динамівці ще раз поступилися «Ліону» на його полі. Щоправда, вже не з розгромним, а з мінімальним рахунком 0:1. Відтак уже, буває, не добереш — іронізують футбольні оглядачі чи серйозно говорять, називаючи цю поразку свого роду прогресом.

Воно й справді не зрозуміло. Адже, судячи з попередніх заяв динамівського керівництва, брати очки у Ліоні не входило до їхніх планів. Вже після поразки від французів у Києві динамівський президент «розписав» свій графік набору очок у боротьбі за третє місце у групі, що надає право наступної весни продовжувати виступи у Кубку УЄФА. Згідно з цим планом, динамівці зібралися виграти в Бухаресті у місцевої «Стяуа», а потім в останньому турі очікувати на «подарунок» від мадридського «Реала», якому, на думку Рахмільовича-молодшого, на той час турнірні очки вже не будуть потрібні.

Однак реальність спростовує такі плани. Передусім потрібно виграти 21 листопада у «Стяуа», в якої наразі плани аналогічні динамівським — тільки переваг більше. Окрім трьох очок у турнірній таблиці, ще й фактор свого поля. До того ж турнірна ситуація така, що навіть нічия достроково залишить «Динамо» на останньому місці в таблиці.

Та й перемога в Бухаресті (здобути яку буде дуже проблематично) не забезпечить динамівцям участь у Кубку УЄФА. Потрібно ще взяти очки у домашній зустрічі заключного туру з «Реалом». Дарувати їх комусь мадридцям аж ніяк не з руки. Адже «Реалу», як і будь-якому іншому учаснику Ліги, за «непотрібні» очки платять чималі призові — такі самі, як і за «потрібні» очки.

До того ж нині «Реал» хоч і забезпечив собі участь у наступному етапі Ліги, він має шанси поборотися за перше місце в групі. І для цього йому знадобляться очки у заключному матчі групового турніру з «Динамо», які вже запланував собі на «подарунок» Суркіс.

Повертаючись до попередньої поразки, виникає логічне запитання: навіщо взагалі було їхати до Ліона, якщо не ставити за мету перемогти?! Де ж славетний динамівський дух? Тільки на язиках нинішніх натхненників-ідеологів та у кадрах кінохроніки, з якої нинішній склад згадує то про історичний день, то про стадіон… Голов-не, у ті часи «Динамо» ставило за мету перемагати у будь-якому матчі будь-якого суперника. А виходити на гру психологічно налаштованими на поразку — це вже не динамівський, а суркісівський дух. Вочевидь, через нього кияни й не змогли в Ліоні домогтися кращого результату. Хоча були досить близькими звести зустріч внічию.

Нинішні панікерські настрої в динамівському клубі не можуть не позначитися на психологічному стані команди, гравців та тренерів. Власне, нині Суркісу не до футболу. Оскільки він наполегливо займається спростуванням відомої істини, яка стверджує, що риба гниє з голови. Вже мало не кожному працівникові клубу президент у тій чи іншій формі вказав на необхідність визнання власних прорахунків та помилок. Словом, перед тим чи іншим фахівцем ставиться питання руба: або ти визнаєш себе винним і каєшся, або тебе звільняють з роботи. Дуже зручна й вигідна для Суркіса формула. Хто не захоче прийти з повинною, того звільнять, списавши на нього всі прорахунки і поразки. Хто побоїться втратити роботу, змушений буде визнати себе винним і покаятися. Відтак президенту можна буде «розчинити» власну безпорадність і некомпетент-ність у загальному потоці сліз каяття всіх динамівців, які зголосяться наговорити на себе казна-що, аби не втратити роботи. Унаслідок чого матимемо таку собі мазохістську ідилію розкаяних невдах.

Олександр НАКАЗНЕНКО,
співкоординатор Громадського руху
«ФУТБОЛ БЕЗ СУРКІСІВ»

вгору

© «ПЕРСОНАЛ ПЛЮС». Усі права застережено.

Передрук матеріалів тільки за згодою редакції.
При розміщенні матеріалів в Інтернет обов’язкове посилання на сайт видання. Погляди авторів можуть незбігатися з позицією редакції

З усіх питань звертайтеся, будь ласка, gazetapplus@gmail.com