Чиї плани реалізовує в Україні «міністр руйнації освіти»?

«Персонал Плюс» (№39) надрукував лист хабадського рабина Менахема Менделя Шнеєрсона, який потрапив до газети «Славянин» (№4 (32), 2001). У ньому, зокрема, йшлося про таке (далі мовою оригіналу): «Многочисленную популяцию сла­вян мы лишим национальной элиты, которая и определяет развитие событий, прогресса страны, и в конечном счете, весь ход истории.

Для этого мы понизим их образовательный уровень — уже в ближайшие пять лет закроем половину их институтов, а в другой половине будем учиться мы… Разложите молодежь — и вы победите нацию! Это наш девиз. Мы лишим ваше общество молодежи, растлив ее сексом, раком, алкоголем, курением, наркотиками, то есть лишим ваше общество будущего…»

Такими є наміри чужинських людиноненависників. Але зреалізувати їх самотужки вони не можуть, оскільки «своїх» не вистачає. Тут приходять на допомогу місцеві «шабесгої», тобто юдейські прислужники, які за гроші виконують будь-які забаганки. Лист Шнеєрсона, наприклад, було оприлюднено 2001 р., де «шабесгоям» ставилося завдання: до 2006 р. скоротити кіль­кість вищих навчальних закладів у слов’янських країнах вдвічі. Міністр освіти України С.Ніколаєнко, призначений лише 2005 р., вирішив, очевидно, перевиконати цей план, як звик це робити, коли ще був секретарем комуніс­тичного райкому. Коли цей «псевдоміністр» був у Львові, він заявив: в Україні повинно залишитися лише 120 ВНЗ. Загалом в Україні до появи міністром Ніколаєнка діяло близько 1 000 ВНЗ усіх рівнів акредитації. Тобто запопадливий Ніколаєнко поставив собі за мету скоротити кіль­кість українських університетів, академій, інститутів, коледжів, технікумів уп’ятеро!

Такий «руйнівний си­нд­ром» притаманний особам, позбавленим творчих здібностей, а тому здатних лише до знищення створеного іншими. Своєрідний «синдром Шарикова», що, як відомо, прагнув одного: нищити, нищити, нищити. Саме з таких кадрів формуються, очевидно, «шабесгої», які стараннями шнеєрсонів обіймають міністерські посади.

Вл. інф.