… Ловкі дати, гарні дати: То чудні, то дурнуваті…

Майже ніхто з нас і думки не йме, що вже з цьоготижневої середи — 18 жовтня — життя наше стане пречудове. — З якого це доброго дива? — вже чути недовірливе запитання.

Бачте, річ у тім, що попередні два дні якраз і визначатимуть сонячну радість третього.

Бо ж у настінних відривних календарях для простолюду «важкий» день понеділок — 16 жовтня — це Всесвітній день продовольства, по-нашому — день харчів, а у вівторок — 17 жовтня — Міжнародний день боротьби з бідністю.

Погодьмося, ці дві дати вмістили поряд у календарі якісь з біса метиковані люди, адже логіка такої послідовності незаперечна, якщо не вбивча. Спочатку глобально підсумовуємо усі надбані харчі, а те, своєю чергою, піде буцімто на прохарчівок усім сущим. І ніхто не журитиметься, що нема й на окраєць хліба.

Все очевидне і зрозуміле. Ось тільки важко збагнути, як 16 жовтня виважувати-вимірювати всю оту силу силенну провізії. І де? У нас, тобто на Землі, чи то у цілому Всесвіті? Залишається дрібничка: хто і де конкретно, у який спосіб боротиметься наступного календарного дня — 17 жовтня — з бідністю?

Тому головне — не прогавити такої дивної боротьби. Якщо вона вдасться, то на ранок ми прокинемося щасливими людьми. Єдине, що може затьмарити радість 18-го — черговий програш міжнародних «злиднєборців» у тім змаганні. Та чим тут зарадиш — доведеться нам, сіромі, зачекати ще з рочок… Таке воно життя: або пан, або пропав…