ПРАВДА КРИВДУ ПОБОРОЛА

Жидівський експеримент у самому осерді України не вдався. Півтора роки тому надумали були рабиновичі позбиткуватися з учителя (завважте) української мови і літератури Несватківської середньої школи Миколи Якимчука. Чорну ватру розпалили в Олександрівському районі Кіровоградської області, та полум’я не спалахнуло, лише тліло, доки не загасло.

 Наразі можемо сміливо констатувати, що правда таки має силу і в наших судах.

А розпочалося все з того, що вчителька зарубіж­ної літератури Несватківської ЗОШ Тетяна Шевченко, в дівоцтві Гниляк, ні сіло ні впало оголосила в колективі — вона ніяка не українка, прізвище її по матері Шнапер, себто — єврейка, що  М.Яким­чук у присутності учнів обзивав її жидівкою. Хоч, як відомо, жиди — це також люди, і не треба за це ображатися та й ще подавати до суду.

Проте Шевченко, вона ж Шнапер, вона ж і Гниляк, подала до суду на свого колегу М.Якимчука. Прокуратура Олександрів­ського району порушила кримінальну справу за статтею 161 — розпалювання міжнаціональної ворожнечі. Довго тривали суди-пересуди та брудні наклепи на Миколу Якимчука в тамтешній російськомовній газеті «Украина Центр» (головний редактор Юхим Мармер), допоки минулого тижня Апеляційний суд Кіровоградської області у складі судової колегії виніс рішення, та таке, що Т. Шевченко-Шнапер-Гниляк у приміщенні суду… зомліла.

Отже, Апеляційний суд Кіровоградської області виніс ухвалу — залишити вирок Олександрівського районного суду про закриття кримінальної справи стосовно М.Якимчука та відхилити апеляційні ска­р­ги прокурора Олександрівського району, а також адвокатів Б.Ількіна і Ю.Черкеса. Подейкують, що відтак голова Кіровоградської жидівської громади Едуард Спектор з горя хильнув кварту горілки та закусив добрим кавалком сала.

Тепер, гадаємо, слід чекати розголосу в США та Ізраїлі (де має родичів Шнапер-Шевченко-Гниляк) про те, що в Україні погані суди. Адже на те вони й сіоністи, щоб породжувати на порожньому місці антисемітські провокації.

Микола Кравченко, Ярослав Орос