Всеукраїнський загальнополітичний освітянський тижневик
Персонал Плюс - всеукраїнський тижневик

Язик Кремля — мов та змія

Наприкінці вересня МЗС Росії виступив із заявою про утиски в Україні російської мови. Однією з причин виступу стала Концепція державної мовної політики в Україні.

Концепція державної мовної політики є системою основоположних нормативних настанов. Словом, це свого роду інструкція для чиновників у їхній практичній діяльності в мовних питаннях. Аналогічний документ є в Росії — Федеральна цільова програма «Російська мова (2006—2010 рр.)». Зробимо порівняльний аналіз цих документів, щоб знайти відповіді на кілька запитань: чи є моральне право у російських чиновників говорити про утиск російської мови в Україні; у якому стані справа розвитку та захисту наявних у Росії мов?

Як зазначається у Концепції, «пріоритетом мовної політики в Україні є утвердження і розвиток української мови — визначального чинника і головної ознаки ідентичності української нації… Без повноцінного функціонування української мови в усіх регіонах України українській нації загрожує втрата статусу і ролі титульної і державотворчої нації та, врешті-решт, поступове зникнення з етніч-ної та політичної карти Європи». Схожа теза є в Програмі: її розробка зумовлена «необхідністю створення умов функціонування російської мови як найважливішого засобу забезпечення державної цілісності Росії та національної безпеки; необхідність забезпечення умов для реалізації принципів, заснованих на розумінні статусу державної мови, закріпленого за російською мовою Конституцією Російської Федерації, як об’єднувального елемента політичної, економічної і культурної сфер життя країни».

Концепція державної мовної політики, спираючись на ст. 10 Конституції України, проголошує гарантований вільний розвиток, використання та захист російської та інших мов національних меншин України. Далі у документі зазначається, що «громадяни України повинні володіти українською мовою як мовою свого громадянства та використовувати її у сферах публічного спілкування. Знання української мови є неодмінною умовою набуття громадянства України. Тим часом кожен громадянин України є вільним у виборі мови або мов у приватному спілкуванні». Крім того, мовам національних меншин в Україні присвячено окремий розділ Концепції. У ньому ще раз наголошується, що «Конституція і законодавство України гарантують вільний розвиток, використання та захист мов національних меншин. В Україні немає перешкод для використання згаданих мов особами, які належать до відповідних меншин, у місцях їхнього компактного проживання. Держава гарантує таким особам право на навчання рідною мовою чи вивчення рідної мови в державних навчальних закладах або через національні культурні товариства. Закон також дозволяє використовувати у місцях, де національна меншина становить більшість, її мову поряд з державною українською мовою в роботі місцевих державних органів і громадських об’єднань, а також місцевих підприємств, установ і організацій». Слід додати, що це не тільки приклад пишномовства чиновників. Наприклад, у кримських школах викладання провадиться переважно російською мовою, так само, як і у вищих навчальних закладах. На прилавках книгарень 80% літератури — російською мовою. Крім того, в Україні не було жодного прикладу переслідування за користування мовами національних меншин. Навпаки, людині, яка хоче користуватися державною мовою на роботі, можуть знизити заробітну плату та перевести на посаду, нижчу за її кваліфікаційний рівень. Досить згадати переслідування старшого майстра Донецького молокозаводу Юрія Литвина за те, що він заповнював усю робочу документацію державною мовою, про що вже розповідала газета.

У Федеральній програмі немає жодного розділу про мови, поширені у Росії. Взагалі у всій програмі про них згадується двічі або тричі — у вигляді посилання на чинну Конституцію та закони. Крім того, на відміну від України, де російську мову вивчають у кожній школі, в Росії справа з вивченням української мови просто-таки кепська. У Москві та деяких автономних округах створено курси вихідного дня. Те, що немає українських шкіл та практики викладання української мови, російські чиновники пояснюють відсутністю достатньої кількості учнів.

Зважаючи на стан розвитку та захисту мов національних меншин, зокрема української, в Росії, заяви про утиск російської мови в Україні бачаться щонайменше зухвало. А якщо завважити ще й торішню заяву горезвісного Департаменту інформації та преси МЗС Росії проти запровадження в Україні судочинства державною мовою, то тут вже треба говорити про втручання у внутрішні справи незалежної держави.

Згідно з міжнародним правом, жодна держава не має права втручатися у внутрішні справи іншої. Росія ж, грубо нехтуючи цим положенням, втручається у внутрішні справи України, вказуючи, якою мовою здійснювати управління всіма гілками влади, розпалюючи багаття ненависті серед українського населення. На це не має права жодна держава, яка вважає себе демократичною. А Росія тим більше. Особливо зважаючи на дії її чиновників у відповідь на арешт та депортацію російських контррозвідників з території Грузії. Нагадаємо: після передачі заарештованих військовослужбовців Росії, було призупинено повітряний, залізничний, автомобільний та поштовий зв’язок з Грузією. Крім того, дітям громадян Грузії заборонили продовжувати навчання у російських школах. Мігрантів, які ще не встигли отримати документів на офіційне проживання в Росії, тепер виявляють через дітей, які навчаються у школах. Крім того, людям грузинського походження, які офіційно працюють та хочуть отримати громадянство Росії, навмисно затягують процедуру видачі документів. Що це — рецидив репресій радянської влади у 1941—1944 роках? Новий вияв дискримінації представників певної національності? Чи має право після цього офіційна Росія казати про утиск російськомовного населення України?

Вероніка Собко

вгору

© «ПЕРСОНАЛ ПЛЮС». Усі права застережено.

Передрук матеріалів тільки за згодою редакції.
При розміщенні матеріалів в Інтернет обов’язкове посилання на сайт видання. Погляди авторів можуть незбігатися з позицією редакції

З усіх питань звертайтеся, будь ласка, gazetapplus@gmail.com