НОВИЙ УРЯД: ЗДОБУТКИ І ПОМИЛКИ

   Відштовхуючись від цього, треба будувати і структуру уряду з відповідними віце-прем'єрами:

гуманітарний блок (Міністерство культури, науки і освіти, Міністерство охорони здоров'я, праці та соціального забезпечення з відповідними держкомітетами). Нині, наприклад, існує Міністерство сім'ї та молоді, а вся молодь навчається в закладах Міносвіти; економічний блок, де міністерства промислової та аграрної політики, охорони навколишнього середовища, палива та енергетики, транспорту і зв'язку, фінансів, яким підпорядковані відповідні комітети та служби (нині ж існують Міністерство економіки, Міністерство фінансів, Міністерство промисловості, Міністерство АПК, що з управлінської точки зору є шкідливим, оскільки не відповідає принципам ефективного управління); військово-політичний блок з усіма силовими відомствами, Міністерством закордонних справ та Мін'юстом.

   Така структура унеможливлює дублювання владних функцій, веде до оптимального скорочення міністерств (склад уряду не повинен, згідно з правилами управління, перевищувати 19 осіб) та в цілому до ефективного державного управління. Сьогодні ж, наприклад, міністри-«силовики» входять і до складу уряду, і до Ради нацбезпеки та оборони, де в першому випадку їхнім керівником є прем'єр, а в другому — президент.

   І останнє. Людство прямує до пріоритету духовної сфери організації соціального буття. Та країна, той народ і та влада, які зрозуміють це першими та ще й організовано діятимуть у зазначеному напрямі, безумовно, досягнуть лідируючих позицій у сучасному та майбутньому світі. Україна, наприклад, у цих умовах могла б перетворитися на країну університетів, державу духовності та знання, а український народ — стати народом-вчителем, народом-проповідником нових духовних засад існування людства.

Про кадрові призначення

   Що стосується конкретних кадрових призначень, то успішним можна назвати передусім затвердження Прем'єр-міністром України Ю.Тимошенко — безумовно, талановитого політика та масштабного організатора. До розряду успішних призначень я особисто відношу затвердження міністром закордонних справ Б.Тарасюка — справжнього професіонала, патріота і високопо-рядну людину. Гадаю, до цієї категорії також можна віднести призначення А.Кінаха, С.Терьохіна, С.Ніколаєнка, В.Пинзеника, а також Ю.Луценка (останній хоча й не має професійного «міліційного» досвіду, однак вирізняється здоровою агресією, здоровим гумором і здоровим глуздом, що в цілому повинно забезпечити його успішне керування МВС).
   Віце-прем'єрська група, крім названого вже А.Кінаха, на мою думку, відверто слабка. Це стосується не так призначених осіб, як визначених для них функцій, бо євроінтеграція та адміністративна реформа хоча й актуальний, проте тимчасовий управлінський проект, для реалізації якого було б достатньо створити відповідну державну комісію.
   Невдалими вважаю призначення міністром транспорту і зв'язку Є.Червоненка та міністром надзвичайних ситуацій Д.Жванію, яких, не безпідставно, вважають прихованими олігархами, а це суперечить проголошеному Президентом В.Ющенком принципу відокремлення бізнесу від влади (це, до речі, доводив ще відомий соціолог М.Вебер). До того ж у людській свідомості самі їхні прізвища асоціюються з отруєнням В.Ющенка, оскільки один з них був його «особистим охоронцем і водієм», а другий влаштував ту злощасну зустріч на дачі Сацюка. Це не кажучи вже про тісний зв'язок Черврненка з відомим кримінальним ділком В.Рабиновичем (у якого він — заступник у єврейському конгресі) та про недавній гучний скандал з його ізраїльським громадянством.

   У цілому ж треба вітати новий уряд нової демократичної України та всіляко допомагати йому (зокрема і прискіпливим громадським контролем), бо — не дай Боже! — якби збереглася влада Кучми — Медведчука — Януковича, нам ще довго довелося б шукати свободу та демократію.