Всеукраїнський загальнополітичний освітянський тижневик
Персонал Плюс - всеукраїнський тижневик

Куди тікають з аеропорту Кабула: всі шкодують афганських біженців, але ніхто не хоче їх приймати у себе

СХІДНА ГОСТИННІСТЬ

Поточні результати перебудови Афганістану невтішні - понад 3,5 мільйона людей позбулися будинку в результаті довготривалого конфлікту, ще 2,2 мільйона в кінці минулого року перебували в прикордонних країнах в статусі біженця. Точних цифр по нинішній хвилі еміграції немає, але вже ясно, що вона складе сотні тисяч людей, не готових жити під владою талібів.

Вибратися із зони, контрольованої бойовиками, зараз не так-то просто. Терористи зайняли всі пункти пропуску на кордоні і, за повідомленнями місцевих жителів, дають зелене світло тільки торговцям з прилеглих районів і людям з повністю чистими документами, які отримати в умовах Афганістану вельми непросто. В результаті біженці змушені шукати лазівки на кордоні, переходячи її на свій страх і ризик.

Сьогодні найбільше афганців переховується в Пакистані, де тільки минулого року знайшли притулок півтора мільйона людей. Цікаво, що там же таліби ховалися від американців і їх союзників по НАТО. На другому місці Іран, які прийняли в 2020-му 780 тисяч втікачів. А ось на третьому і четвертому місцях примостилися Німеччина і Туреччина, «ввібрали» 180 і 130 тисяч біженців відповідно.

Особливо гостро проблема міграційного потоку стоїть для Пакистану, адже в т. зв. зоні племен кордону фактично немає, і племена пуштунів традиційно переміщаються як хочуть. Хоча Ісламабад перекрив кордон, це не завадило тисячам людей пробратися в Пакистан і влаштуватися там. Для того, щоб хвилі біженців зовсім не «затопили» сусідню країну, Пакистан вже більше чотирьох років будує одну з найбільш протяжних стін у світі, яка повинна повністю закрити кордон надійним заслоном з двох чотириметровий парканів, з колючим дротом і навіть мінними полями.

А ось Іран взагалі не надає традиційного притулку, адже його керівники вимагають, щоб афганці повернулися додому після того, як ситуація у них на батьківщині покращиться. Правда, коли чекати цього поліпшення, не відомо, тому 3,5 мільйонам біженців поки доводиться якось існувати. Живуть вони переважно в наметових містечках.

ЄВРОПА ПРОТИ

А ось європейці не особливо раді новим гостям. Багато країн просто прямо заявили, що біженці їм не потрібні. Канцлер Австрії Себастьян Курц підкреслив В ефірі місцевого телебачення:» Поки я канцлер — цього не станеться«, пояснивши, що його країна і так прийняла 44 тисячі афганців з 2015 року, повністю»виконавши свій обов'язок".

Керівництво Франції теж не в захваті від майбутніх "гостей".

- Ми повинні передбачити події і захистити себе від великих нерегульованих потоків мігрантів, які можуть наражати на небезпеку тих, хто їх приймає, і підживлювати всякого роду незаконний бізнес, — заявив президент Еммануель Макрон. - Дестабілізація в Афганістані також може призвести до нерегульованих потоків мігрантів до Європи.

Міністр міграції Греції Нотіс Мітарачі ще 17 серпня заявив, що країна не хоче ставати перевалочним пунктом для афганців, які шукають притулок в ЄС. Афіни навіть привели прикордонників у стан підвищеної бойової готовності, щоб у разі необхідності відбиватися від мігрантів на далеких підступах.

В цілому керівництво ЄС не особливо прагне допомагати біженцям, мабуть, згадуючи епопею з мігрантами з Близького Сходу кілька років тому. Вже навіть на офіційному рівні очолює Раду країн Євросоюзу прем'єр-міністр Словенії Янез Янші закликав ЄС не відкривати гуманітарний коридор для евакуації громадян Афганістан, порадивши останнім «самим боротися за свою країну».

З усіх країн Старого Світу найбільш доброзичливою, як це не дивно, виявилася Великобританія, яка оголосила про намір розмістити у себе 20 тисяч афганців, правда не відразу. У перший рік Сполучені Королівство дозволить влаштуватися у себе тільки 5 тисячам осіб, віддавши пріоритет сім'ям з дітьми і «жінкам-лідерам», що б це не значило.

ЗА ЧИЙ РАХУНОК БАНКЕТ

Поки ж країни ЄС хочуть, щоб проблеми афганських біженців вирішувалися якомога ближче до кордонів самого Афганістану, тобто намагаються перекласти відповідальність на інші країни.

У Брюсселя залишається не так багато варіантів, як допомогти скитальцям з азіатської країни. Можливо, в ЄС вирішать, що краще фінансувати табори, розташовані в Пакистані або країнах Середньої Азії, наприклад, в Таджикистані та Узбекистані, ніж пускати до себе непрошених гостей. Тим більше, що подібні ініціативи в будівництві таборів для мігрантів з Близького Сходу на території Молдови та України вже озвучувалися пару років тому.

У будь-якому випадку, проблему вирішувати треба швидко, адже питання з афганськими біженцями може загрожувати єдності ЄС. В інтеграційному об'єднанні залишається ще багато прихильників допомоги мігрантам, які вже вступили в полеміку з більш консервативно налаштованими представниками Євросоюзу. В результаті багато хто боїться повторення подій 2015 року, коли деякі держави оголосили політику "відкритих дверей" для біженців, в результаті чого вихідці їх Північної Африки і Близького Сходу буквально розповзлися по всьому Старому Світу.

Так що Європа знову стоїть перед цивілізаційним вибором: чи підтримати цінності гуманізму і впустити до себе нову багатотисячну партію «гостей» або поступитися загальнолюдськими інтересами і закритися в своєму «будиночку», кинувши своїх союзників напризволяще.

ДО РЕЧІ

Цікаво зауваження Шеріл Бернард-Вченої, яка працювала з мігрантами в Європі, а також спеціалізувалася на протидії екстремізму. У своїй статті у виданні "National Interest" Бернард пише: "була одна річ, яку я не очікувала і не могла змиритися: збільшення числа згвалтувань місцевих жінок з боку мігрантів. Це були не випадки, пов'язані з нерозумінням, викликаним різницею культур, а жорстокі необгрунтовані напади на випадкових дівчаток і жінок, часто здійснюються бандами молодих людей... велика частина нападів були здійснені біженцями однієї національності – афганцями».

Наводячи в приклад безліч подібних випадків, включаючи згвалтування бабусь і навіть мусульманки з Туреччини, яка приїхала вчитися за обміном, професор задається питанням – чому ж це відбувається. Один з можливих відповідей: "в основному, ці молоді афганці не можуть витерпіти щасливих жінок, впевнених в собі і відчувають себе впевнено в громадських місцях; ці біженці як би кажуть, що не збираються дотримуватися закону, звичаї, поважати місцеві цінності і громадську думку, все те, що вони так ненавидять, що готові навіть ризикнути своєю свободою і благополуччям, щоб зруйнувати це».

вгору

© «ПЕРСОНАЛ ПЛЮС». Усі права застережено.

Передрук матеріалів тільки за згодою редакції.
При розміщенні матеріалів в Інтернет обов’язкове посилання на сайт видання. Погляди авторів можуть незбігатися з позицією редакції

З усіх питань звертайтеся, будь ласка, gazetapplus@gmail.com