Майбутнє української освіти: в школу будуть зараховуватися без конкурсу, а додаткові предмети виберуть за бажанням

Сергій Бабак розповів, над чим працюють у Верховній Раді.

Глава комітету Верховної Ради з питань освіти, науки та інновацій Сергій Бабак розповів, що парламентарії прийняли законопроект про повну загальну освіту, який дозволить поступити в перший клас школи без конкурсів і вибрати додаткові предмети. Про це він повідомив в інтерв'ю на сайті політичної партії "Слуга народу".

- Так, ми прийняли закон про повну загальну середню освіту. І саме він гарантує зарахування дітей до початкової школи без конкурсів. Просто приходите і подаєте документи. До речі, під час карантину документи можна подати онлайн, а оригінали принести перед зарахуванням, в тому числі медичні довідки. Важливо, що заклад має бути доступним для дітей територіально, незалежно від їх соціального статусу або місця народження, - розповів Бабак.

Бабак розповів, що у дітей будуть варіанти вибору додаткових предметів.

- Мова йде про варіативну складову.  Тобто не про основні предмети, а про додаткові. Їх діти зможуть вивчати, не виходячи зі школи. Тепер дитина вибирає - хоч бухгалтерську справу. І відвідує створену міжкласну групу: дисципліну слухає не один клас, а збірна група з учнів різних класів. Взагалі в законі ще багато важливих змін, - зазначив Бабак.

Глава комітету додав, що створені нові способи оцінки роботи ректорів вузів. З'явиться ключовий показник ефективності - KPI.

- У нас тепер будуть дуже чіткі критерії оцінки роботи ректорів. З усіма керівниками вузів, яких обиратимуть на посади, будуть підписувати контракти. Там буде прописано ключові показники ефективності (Key Performance Indicators - KРІ), термін їх виконання та механізми перевірки. Це означає, що вони будуть мати більше стимулів ставати ефективними менеджерами в своїх закладах та покращувати якість програм і вищої освіти в цілому, - пояснив Бабак.

Бабак розповів, як ефективність ректора дозволить домогтися кращого фінансування університету.

- Обсяг фінансування вузу буде розраховуватися за кількома показниками. Це масштаб університету, контингент, регіональний коефіцієнт (дає додаткове фінансування університетам, які виходять за межі Києва), позиції в міжнародних рейтингах, обсяг коштів на дослідження, які університет залучає від бізнесу чи з міжнародних грантів. З 2021 року до цих показників додасться працевлаштування випускників, яке МОН буде відслідковувати через онлайн-систему. Тому відтепер більше фінансування отримують ті вищі навчальні заклади, які мають кращі результати своєї діяльності, - заявив Бабак.

Бабак уточнив, що в університетах збираються ввести фінансову автономію.