Як відкриття ринку землі вплине на українську економіку

Яким же буде ефект від введення ринку землі в прийнятому Верховною Радою варіанті.

Володимир Зеленський наполягав на прийнятті закону про ринок землі саме в цій редакції, так що сумніватися в тому, що президент його підпише, не доводиться. Як саме така модель відкриття ринку відіб'ється на нашій економіці в найближчі роки.

Запуск з відстрочкою

Відкрити ринок землі з кавалерійського наскоку не вийшло. Якщо уряд Гончарука просував запуск продажу з 1 жовтня 2020 року, то нинішній варіант передбачає відстрочку до 1 липня 2021-го.

Як говорили експерти, минулий уряд збирався  дотягнути до жовтня на облігаціях держпозики, а з жовтня поправити платіжний баланс за рахунок припливу грошей від іноземних інвесторів, які б прийшли скуповувати українські чорноземи. Однак зараз платіжний баланс вирішили поправити за рахунок грошей МВФ, а це близько 10 мільярдів доларів. Їх має вистачити на рік або навіть більше. Напевно, тому і відстрочили введення ринку землі.

При цьому в законопроект внесли ще безліч запобіжників, які повинні будуть захистити простого українця. Так, наприклад, до 1 січня 2024 року купувати землю зможуть тільки фізособи громадяни України.

Іноземці отримають допуск до ринку тільки після позитивного результату загальнонаціонального референдуму. Державна і комунальна земля продаватися не будуть. На першому етапі в одні руки можна буде продавати 100 га, а після 1 січня 2024 року юридичні особи зможуть купувати до 10 тис. Га.

Банки зможуть кредитувати під заставу сільськогосподарської землі і відчужувати її, без обмежень в розмірі, але з обов'язком продати протягом 2-х років. Ціна продажу - встановлена не нижче нормативної грошової оцінки. Для ріллі зараз це близько 1 тис. Євро за гектар.

Як кажуть експерти інвесткомапніі Hugs, такий формат не можна назвати повноцінним відкриттям ринку сільгоспземлі, а лише малесеньким півзаходом на шляху до нього. Але вона дозволяє "вставити ногу в двері" для подальших поліпшень і змін, які обов'язково будуть вноситися найближчим часом.

Все заради грошей МВФ і стабільного курсу

Ухвалення закону про ринок землі і так званого "антіколомойського" банківського закону було основною вимогою МВФ на шляху до розширення програми співпраці.

- Необхідно розуміти, що прийняття земельної реформи в даний момент є питанням виживання країни в поточних обставинах, - прокоментував ситуацію аналітик TeleTrade Сергій Родлер. - Податкове і митне відомство працюють неефективно - доходи в бюджет не добираються, через що дефіцит перевищив 21,5 млрд грн. З урахуванням карантину податки збирати взагалі буде ні з кого, тоді як хоч якусь допомогу економіці необхідно почати надавати вже зараз. Єдиний вихід - вибити черговий транш МВФ, який наполягав на земельну реформу. Цим і пояснюється поспіх - розглянуті були далеко не всі поправки, та й в цілому прийняття рішення було вимушеним, оскільки воно гарантовано викличе масові протести і зростання невдоволення серед населення. Уряду просто не залишилася іншого вибору.

При цьому, за словами економіста Олексія Куща, антикризовий кредит у 2 мільярди доларів Україна і так би отримала. Але тепер ми розраховуємо на 10 мільярдів. Правда, надовго цих грошей не вистачить.

- Щороку наші фінансово-промислові групи і транснаціональні компанії, що працюють в Україні, виводять з країни приблизно 8 млрд. доларів, - каже Олексій Кущ. - Великий бізнес у нас не патріотичний: це трудові мігранти заводять гроші в країну, а ФПГ, навпаки, виводять гроші з країни. Тобто 8 мільярдів МВФ - це як раз для них. Найближче погашення зовнішніх кредитів і вихід нерезидентів з піраміди ОВДП - знову виходить 8 мільярдів доларів найближчим часом. Відтік готівкової валюти за межі банківської системи - тут приблизно 5 мільярдів. Це корупційні ренти провладних "еліт" і тіньова економіка. Тобто, найближчим часом розгориться неабияка боротьба за гроші Фонду між олігархами, фінансовими спекулянтами, іноземними компаніями, корупціонерами і тіньовиками. Ці гроші потрібні їм для конвертації своїх доходів, висмоктані з країни за прийнятним курсом.

За словами Олексія Куща, найближчим часом буде чинитися тиск на НБУ з метою підтримати стабільний курс, щоб і ті, і інші змогли скупитися за хорошим курсом.

- Населення на цьому святі життя буде зайвим, - упевнений Кущ. - У нього закінчилися всі гроші, і з урахуванням карантину люди витрачатимуть депозити не на валюту, а на виживання.

До речі, відразу після прийняття закону про землю на міжбанку намітився відкат долара і падіння котирувань нижче 28 гривень. НБУ вперше за довгий час навіть викуповував долар, щоб стримати обвал курсу.

Що далі

Як кажуть експерти, заборона на прихід іноземців дуже сильно знизить всі обіцяні плюси відкриття ринку, які прогнозували раніше. Хоча певний позитивний ефект все-таки буде. Не одразу.

- Як завжди, після введення закону будуть як переможці, так і переможені, - говорить аналітик Альпарі Максим Пархоменко. - Перша і найважливіша зміна - земля знайде капіталізацію. Тепер її можна буде використовувати як заставу при бажанні взяти кредит. Вартість компаній, в руках яких вона буде перебувати, також зросте - вони виграють і отримають більшу капіталізацію на ринку, що в майбутньому дозволить легше приймати позики, випускати цінні папери. Також в подальшому ризики по таким компаніям будуть нижче, а робота з ними буде вестися легше. Це і дасть перший поштовх суміжних сфер. Перші ефекти від реформи ми отримаємо в кращому випадку через рік-півтора після запуску ринку землі. Тобто за фактом перші позитивні впливи на ВВП будуть відчуватися не раніше 2022 року, і його реальний додатковий приріст становитиме від 1% до 3% в рік. Вартість паю також піде вгору, але не так стрімко. Очікувати подорожчання цін на пай в три рази не варто. На курс гривні це вплине тільки за рахунок траншу МВФ, який буде прийнятий після реалізації цього закону.

- Виникає питання - а чи вважатиме МВФ прийнятий законопроект реформою? - каже Сергій Родлер. - до 2024 року юрособи не отримають доступ до ринку - варто очікувати зростання сірих схем і покупок через підставних осіб, а фізособи зможуть мати не більше 100 гектарів - цього вистачить лише для самих дрібних гравців. Шанси участі іноземців зводяться  до нуля - з цього питання має відбутися референдум, але ж на їхні гроші і варто було б розраховувати в першу чергу. Виходить, що місцеві олігархи зможуть спокійно жити без будь-якої конкуренції з боку нових гравців. Державна земля продаватися не буде, що, напевно, добре з політичної точки зору, але вкрай погано з економічної - у володінні держави знаходяться величезні площі, але доходу в бюджет вони практично не приносять.

За словами Родлера, в таких умовах говорити про приплив інвестицій і прискорення ВВП просто недоречно.

- У відсутності попиту вартість землі буде залишатися низькою ще як мінімум чотири роки, - резюмує експерт. - Закон був направлений на розвиток фермерства, але для цього необхідна фінансова підтримка. Звідки будуть гроші, поки зовсім незрозуміло. Позитивним моментом є відстрочка до літа 2021 року, що дозволить учасникам ринку зосередитися в першу чергу на вирішенні поточних фінансових проблем.

За словами Родлера, в даний момент існує тільки формальна оболонка закону без будь-яких подробиць, так що говорити про деталі реформи і її вплив на економіку марно. Депутатам ще потрібно буде прийняти ряд уточнюючих законопроектів, де будуть детально прописані умови та механізми купівлі землі.