Потужна сонячна буря сталася в 660 р. до н. е.

Дослідники виявили, що одна з найбільш сильних сонячних бур, сталася в 660 р. до н. е. Вони ґрунтувалися на слідах шторму, що збереглися в крижаних кернів і в кільцях дерев, - пише sciencenews.org з посиланням на Proceedings of the National Academy of Sciences.

По мірі того як магнітне поле Сонця зміщується, воно час від часу випускає вибухи заряджених частинок в космос. У самі екстремальні сонячні бурі, які названі сонячними протонними подіями, ці заряджені частинки різко прискорюються за рахунок взаємодії з іншими сонячними викидами: сонячними спалахами або викидом корональної маси. Навіть захисне магнітне поле Землі не може відхилити такі швидкі, енергійні потоки частинок. Випромінювання особливо небезпечно для сучасних технологій і космонавтів.

Неясно, наскільки поширені такі екстремальні явища; супутникові та наземні прилади відстежують їх всього близько 70 років. Щоб зазирнути в минуле, дослідники полюють за сплесками космогенних радіонуклідів, таких як вуглець-14, записаних в кільцях дерев, або берилію-10 і хлору-36, які збереглися в крижаних кернів. Такі радіонукліди утворюються, коли космічні промені взаємодіють з молекулами в атмосфері Землі.

У 2017 році вчені виявили раптовий сплеск рівня вуглецю-14 в кільці дерев, датованого приблизно 660 р. до н. е. - це може вказувати на подію сонячного протона. Але викид вуглецю-14 також може сигналізувати про надновий або сонячний спалах.

У новому дослідженні вчені під керівництвом геолога Пасхала о'хара, який працював тоді в університеті лунда у Швеції, досліджували два крижаних керна Гренландії. Вони виявили сплески берилію-10 і хлору-36, що датуються одним часом.

Відносний вміст радіонуклідів у льоду припускає, що подія 660 р. до н. е. було приблизно в 10 разів потужніше, ніж подія 1956 року-найсильніша сонячна буря, зафіксована приладами. Єдина відома сонячна буря, яка може змагатися з силою стародавнього шторму, сталася в 774-775 рр. н.е. – також зафіксована в кільцях дерев і крижаних ядрах.