Всеукраїнський загальнополітичний освітянський тижневик
Персонал Плюс - всеукраїнський тижневик

Брати по падінню: білоруський рубль, українська гривня і російський рубль

За тиждень з 23 по 30 серпня валюти країн колишнього СРСР (в якості даних використовуються офіційні курси відповідних центробанків на зазначені дати) змінилися до долара по-різному: шість валют знизилося, чотири валюти зміцнилося.

Найбільше за тиждень втратив білоруський рубль (-1,49%), за ним йшли українська гривня (-0,82%), російський рубль (-0,78%), казахський тенге (-0,49%), узбецький сум (-0,30%) і таджицький сомоні (-0,01%). Серед  валют, що зміцнилися  лідирував киргизький сом (+ 0,77%), за ним слідували грузинський ларі (+ 0,38%), молдавський лей (+ 0,06%) і вірменський драм (+ 0,02%). Характерно, що за тиждень індекс долара DXY знизився з 95,1 до 94,8 п. (-0,32%), а нафта марки Brent подорожчала з $ 75,0 до $ 77,9 за барель (+ 3,87%).

В іншій ситуації падіння долара на світовому ринку допомогло б валюті зміцнитися до нього, а зростаюча нафта зробила б підтримку рубля і тенге, але не так було на цей раз. Ринки валют країн з ринками, що формуються продовжувало штормити, особливий тиск відчули аргентинський песо і Турецька ліра, і вони потягнули за собою інші валюти з порівнянних економік. Більш-менш впевнено продовжували відчувати себе валюти з фіксованим курсом (але це тимчасово, до чергової неминучої адміністративної девальвації) і валюти країн, чиї фінансові ринки закриті від іноземних інвесторів або не уявляють для них інтересу.

На початку тижня білоруський Нацбанк заявив, що не має наміру змінювати підходи до реалізації курсової політики, особливо з метою штучного ослаблення білоруського рубля. На думку НБ РБ, не є актуальним і розгляд питання про зниження частки російського рубля в кошику валют. Зараз в білоруському валютному кошику 50% становить рубль, 30% - долар і 20% - євро. Нацбанк зазначив, що обмінний курс, що формується на основі попиту і пропозиції, є справедливим, так як балансує інтереси всіх учасників ринку. Характерно, що зроблено було цю заяву на скарги лобістів так званого "реального сектора", яких лякає зовсім не зростання долара, а зниження російського рубля до білоруського. Це в свою чергу робить менш конкурентоспроможною білоруську продукцію на основному ринку збуту - російському. А про те, що штучна девальвація білоруського рубля до російського (а значить, автоматом і до інших валют) погіршить можливість підприємств без валютної виручки обслуговувати валютні кредити, а бюджету - погашати переважно номінований у валюті зовнішній держборг, такі лобісти не замислюються.

Майже з аналогічним по тональності заявою виступив і Національний банк України, з тією лише різницею, що українців зараз турбує саме зростання долара. Заступнику голови НБУ Олегу Чурію довелося нагадати, що в країні вже три з половиною роки плаваючий курс, а український Нацбанк не відповідає за курс ні за законом, ні за конституцією. Мета НБУ - досягнення низької стабільної інфляції, а не досягнення якогось курсу. За словами чиновника, ідея підтримки курсу невірна в корені, оскільки НБУ не друкує долари і євро, а підтримувати курс можна, тільки набираючи валютні борги або витрачаючи резерви. Як зазначив Чурій, з 2011 по 2014 рр. для підтримки курсу на певному рівні НБУ витратив $ 40 млрд. Наш борг в іноземній валюті - $ 46 млрд. Так ось порахуйте: $ 40 млрд ми витратили для утримання курсу на рівні 8 гривень за долар, і це не привело ні до чого хорошого.

 

вгору

© «ПЕРСОНАЛ ПЛЮС». Усі права застережено.

Передрук матеріалів тільки за згодою редакції.
При розміщенні матеріалів в Інтернет обов’язкове посилання на сайт видання. Погляди авторів можуть незбігатися з позицією редакції

З усіх питань звертайтеся, будь ласка, gazetapplus@gmail.com