НОВИЙ КПК НІЧОГО НЕ ЗМІНИТЬ

Новий процесуальний кодекс даватиме великі можливості для держави втручатися в економічну сферу, в сферу особистого життя, в сферу інформації. В усі сфери життєдіяльності суспільства, які дозволяють називати суспільство громадянським.

Карно-процесуальний кодекс зразка 2012 уже набув чинності. Як би не розхвалювали «батьки» документу своє дітище, практикуючі юристи упевнені, що проблем з новим УПК буде не менше, ніж з новим варіантом Податкового кодексу. Поки ж його удосконалюватимуть, державний «бульдозер» поламає не одну людську долю.

Кодекси, у тому числі і карно-процесуальний, належать до фундаментальних документів, які диктують політику держави в певній сфері життя. Приймаються вони не на рік, а, швидше, на певну епоху, демонструючи ступінь розвитку громадянського суспільства. І в співвідношенні з цим розвитком держава намагається створити механізми, щоб тримати це суспільство в правових рамках. Ось, приміром, до сьогоднішнього дня ми користувалися карно-процесуальними нормами, закладеними ще в 1961 році. Норми застаріли, ми подорослішали, нові поняття в нашому житті з’явилися. Природно, ця сфера потребує оновлення. Автори нового УПК обіцяють мало не досконалу модель регулювання карно-процесуальних стосунків в цьому документі. Чи це так, ми поцікавилися укандидата юридичних наук, старшого наукового співробітника Інституту держави і права ім. В. М. Корецкого НАН України Миколи Сірого.

— Декілька днів в медіа мусирується питання про те, що новий УПК жодним чином не торкатиметься тих, хто вже був засуджений за старим законодавством, — говорить експерт. З цього приводу хотів би нагадати, що коли діяли старі кодифікування 1958-1960 років у нас в країні, а також в інших країнах світу, у рамках яких був прийнятий нині чинний кодекс, мільйони в Радянському Союзі, а в Україні — сотні тисяч людей отримали право пройти систему перегляду. Справи засуджених були переглянуті, їх права були їм повернені, вони відстояли свою справедливість. На початку 90-х (1990—1991 рр.) ми бачимо другу хвилю реабілітації тих осіб, засуджених за колишнім порядком. Саме друга хвиля реабілітації демонструє те, що карна юстиція є частиною порядку в державі, який визначає політичний режим. Карна юстиція буде демократичною при демократичному режимі. А при недемократичному режимі вона не може діяти демократично, адже є складовою частиною загальнополітичного режиму. Саме тому в псеводемократичному порядку, в якому країна живе вже 2,5 року, не може діяти демократичний кодекс. Це — ілюзія. І ми в цьому дуже скоро переконаємося, відразу ж після вступу нового КПК в дію. Переконаємося, що реалії сильно відрізняються від того, що декларували розробники цього документу народу.

Микола Сірий не заперечує, що карна юстиція дає можливість засобами держави захистити суспільство від злочинців. Але, нагадує, що карна юстиція має і зворотний бік медалі.

— Це надзвичайно серйозна зброя держави, за допомогою якої держава має можливість втручатися в приватне життя своїх громадян, втручатися в економіку, втручатися в різні сфери життя суспільства, на жаль, не завжди правомірно, — вважає експерт. — Якщо шукати відповідь на запитання, чи дає новий кодекс більше можливостей захистити суспільство від неправомірного втручання держави в життя людей? На жаль, я не знаходжу позитивної від­повіді. Навпаки, я знаходжу більше підтверджень того, що новий процесуальний кодекс даватиме великі можливості для держави втручатися в економічну сферу, в сферу особистого життя, в сферу інформації. В усі сфери життєдіяльності суспільства, які дозволяють називати суспільство цивільним.

Одним з постулатів, які мали бути закладені в новому КПК, повинен чітко визначати відповідальність за якісне розслідування в тому або іншому випадку. Проте суспільство, на думку професійних юристів, так і не дізнається, хто ж повинен нести цю відповідальність. Микола Сірий пропонує це розглянути на прикладі ситуації з підрахунком голосів на виборах.

— Майже за два тижні, після того, як ЗМІ прокричали про фальсифікацію на окремих ділянках, з’являється генеральний прокурор і заявляє про те, що прокуратура почала розслідування, — коментує експерт. — Безумовно, виникає цілком закономірне питання: а що в Первомайську немає прокурора, або у нас, в Києві, немає прокурора? Чи в Черкаській області?  Наша система функціонує в режимі адміністративного управління, а не в режимі процесуальної юридичної діяльності, яка зобов’язана негайно втрутитися і відреагувати в триденний термін на будь-яке правопорушення. А система не реагує, вона працює на користь держави, а не на користь особи.

Особливою гордістю нового КПК автори кодексу вважають те, що юридична система працюватиме на принципах змагальності і дасть можливість різним позиціям повноцінно надати своє бачення, свої аргументи для вільного переконання судді у власній позиції. Це, дійсно, пряма вимога нашої Конституції і ключовий принцип судочинства. Проте, щоб система змагальності так і не запрацювала, треба було розбалансувати систему довідності. І в цьому кодексі, вважають адвокати, ця система разбалансирована. Вона, в певних випадках, дозволяє занадто гнучко застосовувати нові норми. У тому числі і стосовно свободи особи.

— Коли ми відкриваємо положення, які дають можливість затримати особу, узяти її під варту, то ми бачимо, що серед класичних положень також обов’язково вмонтовані положення розмитого характеру, — стверджує Микола Сірий. — Наприклад: особу можна затримати або узяти під варту, якщо вона порушує порядок розгляду. Тобто, для процесуальної норми, для демократичного порядку таке формулювання є категорично неприпустимим, вона суперечить принципам правової визначеності і дає можливість затримати кого завгодно.

— А повертаючись до засуджених, які сьогодні засуджені і перебувають в місцях позбавлення волі, Луценку і Тимошенко, так вони були незаконно затримані якраз на розмитих підставах, — вважає юрист. — Так от, підстави, що вводяться новим КПК, настільки великі, що так само дають можливість затримувати і утримувати під вартою будь-яку особу, на яку вказали і сказали, що його треба затримати і утримувати під вартою.

Безумовно, держава і представники держави намагатимуться переконати і суспільство в позитивності нового КПК, і журналістське середовище. І для більшої переконливості влада, на думку експерта, розробить навіть спеціальний механізм. Микола Сірий вважає, що в регіони буде скинута рознарядка на суди, скільки треба буде затримувати осіб і скільки тримати в слідчих ізоляторах. Якщо цифра даватиме негатив, влада відпустить певну кількість затриманих. І, швидше за все, з числа тих, хто таки скоїв злочин, але не є небезпечними для влади. Тобто, новий КПК дасть можливість відпускати злочинців на тій основі, що вони зробили незначні злочини. А така «реабілітація» дозволить владі демонструвати позитивність нового КПК.

— Я вважаю, що юридичне середовище України недооцінює ті погрози, які будуть «включені» з моменту введення в дію нового КПК, зокрема і адвокатське середовище, — говорить Микола Сірий. — І як член ради адвокатів Києва я констатую, що адвокатське середовище недостатньо готується до роботи в умовах нового КПК. Мої колеги опустили руки, вважаючи, що нам вдасться якось влаштуватися. Карна юстиція щодня обмежує права громадян, і в цій сфері неможливо сказати: давайте приймемо кодекс, а потім вноситимемо зміни, якщо це буде необхідно. Але, поки не будуть внесені ці зміни, тисячі людей отримають незаконні обмеження волі. Чи згодне суспільство з подібним оновленням карної юстиції?

У новому КПК певні зміни торкатимуться адвокатської діяльності. І влада, природно, ставить це у свою заслугу. Мовляв, адвокат дістане можливість збирати докази винності або невинності своїх клієнтів. Проте, дозвольте, адвокатам і сьогодні це робити не забороняється. Але, без закону про оперативно-розшукову діяльність збирати докази адвокатам дуже проблематично.

— У роль і участь адвоката, дійсно, внесені деякі зміни, — коментує ситуацію юрист. — Тепер право захищати особу в суді буде надано лише професійному адвокатові. Тобто близьким родичам виступати захисниками тепер буде заборонене, що діяло до сьогодні і діятиме до вступу нового КПК. Принаймні, цей інструмент давав громадянинові альтернативу. А тепер захищати їх в суді не зможуть не лише родичі, але й інші юристи, правозахисники, що мають професійну освіту. Допуск до захисту матимуть тільки ті, хто має адвокатське посвідчення і допуск до адвокатської діяльності. Це мало б позитивний ефект, якби адвокатське співтовариство відповідало високим моральним і професійним вимогам. Але адвокатське, як і усе юридичне співтовариство в Україні, на жаль, не відповідає цим вимогам. І підтверджень тому маса, у тому числі і на загальнодержавних процесах. Усі ці недоліки будуть обернені проти людини, проти її прав. Громадян же просто позбавили альтернативи.

Тут хотілося б відмітити ще один момент: а чи захищені самі адвокати в нашій державі? Немало прикладів тому, коли влада через прокурорів і слідчі органи намагається тиснути на них. Хіба в таких умовах вони здатні забезпечити високий рівень захисту своїм клієнтам? До того ж, у нас дуже мало адвокатів і занадто потужна правоохоронна система, вважає президент всеукраїнського союзу консультантів по економіці і праву, президент ліги захисту прав людиниІгор Годецький.

— У нас в країні скоюється півмільйона злочинів, і тільки 30 тисяч адвокатів. Ми маємо 150 тисяч тих, хто вже сидить, в той же час у нас працює 300 тисяч міліціонерів. Виходить, два міліціонера на кожного «в’язня», — уточнює юрист. — Крім того, не можна забувати і про те, чи має сьогодні населення гроші, щоб найняти нормального адвоката? Нарівні з цим кодексом слід було б ухвалювати закон про надання безкоштовної юридичної допомоги. Але в нашому бюджеті засоби на роботу безкоштовних адвокатів навіть не передбачені. Щоб захиститися за новим КПК, треба буде мати багато грошей.

Згоден з тим, що новий КПК «комерціалізував» багато правових аспектів і Микола Сірий. Він упевнений, що новим кодексом краще захищена власність.

— Якщо сьогодні арешт майна бізнес-підприємства можна зробити за допомогою розпорядження прокурора, то в новому КПК це повноваження передається суду, — пояснює експерт. — А арешт рахунків, під­при­ємств і так далі накладатимуться слідчим суддею. Це краще. Але краще у тому випадку, коли діє незалежний суд. Тобто, з цієї точки зору бізнес себе краще захищає, якщо він має вплив на суди. А ось попереджувальні заходи прив’язані не до ідеї інтересів правосуддя, а до ідеї комерціалізації. Більше заплатив, значить, твої права будуть більше захищені. В цьому випадку ти швидше отримаєш свободу під заставу, а не утримання під вартою.

— Ще один момент комерціалізації нового УПК торкається угоди між органом карного переслідування і переслідуваною особою. У демократичній системі, в якій діють високі стандарти прокурорської діяльності, глибокий контроль над прокурорською діяльністю, можна впроваджувати цю угоду. Але, з тією прокуратурою, яку ми маємо сьогодні, не можна сказати, що прийнята угода діятиме на благо суспільства. До цього додайте залежність наших судів. Тут комерція буде, — упевнений експерт.

Висновки — дуже не­втішні. По-перше, захист прав громадянина стане дорожчим. Адвокат захищатиме права людини в змагальному процесі з цілою правовою машиною. Значить, треба буде наймати або юридичні фірми для участі в процесі, або групи захисників. Нової якості системи розслідування і нової якості з точки зору досягнення справедливості при розгляді в суді новий КПК також не дає. Звужуючи при цьому права і свободи громадянина з точки зору перегляду змісту тих рішень, які вже прийняті. Відповідно, новий кодекс обіцяє справедливість, але в майбутньому, і не при існуючому режимі.

Вікторія ВЛАДІНА
cenzor.net