Всеукраїнський загальнополітичний освітянський тижневик
Персонал Плюс - всеукраїнський тижневик

У чому наші біди?

Природа  народжує до  5% талановитих людей із загальної кількості. З них, за певних умов, виростають вчені, які працею і талантом здобувають знання для усього суспільства.

До 20%  населення  є потенційними воїнами-правителями, які використовують знання, здобуті вченими, і впроваджують  їх  в  життя  суспільства і держави. Тим самим цей численіший прошарок формує міцний каркас суспільства-держави, на якому тримаються слабкіші прошарки населення, які не мають чітких орієнтирів і готові працювати не за ідею, а за гроші та інші матеріальні блага. Самі по собі вони не можуть організуватися і створити державні структури. Проте, ці «пристосуванці» теж корисні державі. Адже вони можуть бути вправними ремеслярами, солдатами, чиновниками. Просто їх здібності треба спрямовувати у певне русло. Цей прошарок може бути небезпечним, коли проникає у верхні ешалони влади. Його жадоба до збагачення, відсутність державницького мислення і світогляду, примітивний спосіб життя (пасивний перегляд деморалізуючих шоу) можуть стати основою для корупції, ігнорування закону, використання суддів у власних цілях і супроти противників. Це з часом розкладатиме морально і більш стійких до Темної сторони світу посередностей, які все ж мають певну відданість моральному кодексу і Божим заповідям. Такий деморалізуючий вплив посередностей, які захоплюють владу в країні, приводить до лавинообразної деморалізації населення. Корупція охоплює усі верстви населення, ЗМІ працюють виключно на цих скоробагатьків-посередностей і отупляють населення, виключаючи альтернативу. Таким чином, розумні люди позбавляються права голосу і усуваються від матеріальних і грошових ресурсів. Навколо них створююєть штучний ареал, який можна виразити фразами «ви і ваші знання нікому не потрібні», «ваші науки і мистецтво — смішні, бо не приносять вам грошей», і зрештою — «ви неуспішні, бо дурні». Натомість на перший план виходять «особистості», які швидко збагатилися, різні скандальні аферисти, депутати, які осідлали прибуткові галузі і нещадно експлуатують їх з метою власного збагачення. Це все — про ситуацію у нашій країні, яка нині розглядаєть аналітиками як глибокий тупик.

Але є  5 %  населення, яких у давнину називали   глашатаями. Вони засвоюють  знаня  вчених і намагаються відновити справедливість у суспільстві.

Глашатаї — це безкомпромісні  люди, чесні,  правдиві,  люди з чистою совістю. Вони ніколи нікого не боялися і народ їм вірив і їх  підтримував. Царі і їх  підопічні,  глашатаїв не карали  і  не мстили  їм.  Їх мусили  поважати  тому,  що народ  їх  поважав.  Це люди  від  народу. Коли Християнство  стало  єдиною  релігією в державах  Європи, то ввело  інквізицію. Почали  палити живими на вогнищах  вчених,  глашатаїв, знахарок, які вміли приймати  роди,  варити  трави,  а також молодих красивих  жінок,  за те,  що  вони  мають зв’язок  з  сатаною. В  Росії  монахи  ловили глашатаїв і відрізали їм язики.

У  слов’янських народів  до  Християнства  глашатаї  були достойниками і їх  висували  навіть у віче.  Вони  разом з волхвами  вивчали дії  правителя  і  в  кінці року  на  віче  вирішували  чи залишати його на слідуючий  рік,  чи переобирати.  Глашатаї  підтримували  зв’язки з іншими  державами та народами  і  їх  правителями. Тобто були першими дипломатами.

Свого часу Україна мала кобзарів. До революції 1917 р. їх не чіпали. А опісля масово винищили, зібравши попередньо на «з’їзд». Таке блюзнірство дуже характерне для комуністичного стилю керівництва (виявити і знищити). Далі глашатаї як клас були упосліджені на довгі десятиліття. Проте вони жили і виявляли себе у дисиденській літературі, самвидаві, створюючі кумедні анекдоти, крамольні на погляд влади вірші.

Після розпаду СРСР глашатаї знову вийшли на арену життя. Вони звуться журналістами. Зараз пан Журавський «Законом про наклеп» хоче накинути на рота глашатаїв міцного кляпа. Це для того, щоб сірятина жила і правила «в етой стране» з комфортом і довго? Не вийде!

Віктор Петровський

вгору

© «ПЕРСОНАЛ ПЛЮС». Усі права застережено.

Передрук матеріалів тільки за згодою редакції.
При розміщенні матеріалів в Інтернет обов’язкове посилання на сайт видання. Погляди авторів можуть незбігатися з позицією редакції

З усіх питань звертайтеся, будь ласка, gazetapplus@gmail.com