ЧЕКАЮТЬ НА ВИБОРИ

Українсько-європейські відносини нині особливо теплими не назвеш. Зависло в повітрі питання євроінтеграційних перспектив Києва, майбутнього угоди про асоціацію та навіть проведення традиційного щорічного саміту Україна-ЄС. Певною мірою схожа ситуація й з українсько-американськими відносинами. Під час візиту до США для участі в Генасамблеї ООН, 24-26 вересня, офіційних зустрічей і переговорів Януковича з його американським колегою Бараком Обамою в робочому графіку українського президента не значилося. Хоча напередодні візиту, як писали ЗМІ, українська сторона такі зустрічі намагалась організувати. Прес-служба президента повідомила тільки про коротке спілкування Януковича з Обамою перед початком прийому з нагоди відкриття 67-ї сесії Генасамблеї ООН.

Офіційно говорити про ізоляцію на міжнародному рівні поки зарано, але триває рух у цьому напрямку, констатують європейські політики та експерти. “Є дуже велика втома. Поки що формально ізоляції нема, але і сенсу зустрічатися з Януковичем Захід не бачить”, — сказала в інтерв’ю DW експерт брюссельського офісу Центру Карнегі Ольга Шумило-Тапіола. За її словами, політики з ЄС і США вже неодноразово доносили до українського керівництва свою думку про недемократичні процеси в Україні, тому немає сенсу продовжувати ці розмови, якщо змін не відбувається”.

Водночас, на думку експерта київського центру Разумкова Олексія Мельника, рівень і частота міжнародних візитів Януковича “свідчить про те, що це вже очевидно якась перша стадія того, що можна назвати міжнародною ізоляцією”.

Про певні кроки в цьому напрямку говорить і голова комітету Європарламенту з закордонних справ Ельмар Брок. “Чим більше Янукович застосовує право як політичний інструмент, чим більше перешкоджає опозиції брати участь у виборах, чим більше опонентів влади сидить у в`язниці чи піддається податковим перевіркам, тим складніше вести з ним розмови”, — зазначив політик в інтерв’ю DW.

Візиту Януковича до США передувало ухвалення в американському Сенаті проекту критичної резолюції щодо України, де вимагається звільнити Юлію Тимошенко. У документі, котрий має дорадчий характер, також ідеться про рекомендацію відмови у видачі віз причетним до засудження лідерки української опозиції.

Жорсткість формулювань резолюції, як вважає Мельник, свідчить про те, що наступним кроком можуть бути реальні санкції, якщо не проти самого Януковича, то проти його найближчого оточення. У відповідь на резолюцію український МЗС назвав цей документ таким, що його “важко серйозно сприймати”, а процедуру ухвалення “сумнівною”. Такі заяви з боку Києва виглядають недолуго, зауважують аналітики.

Ця критична резолюція — “чіткий сигнал Україні, що вона перебуває на хибному шляху”, — наголошує й експерт берлінського Фонду науки й політики Ганс-Геннінґ Шредер. 

Нині і Вашингтон, і Брюссель чекають на парламентські вибори в Україні як тесту, що визначить майбутні відносини з Києвом. І від того, як вони будуть проведені, залежить, чи постане гостро питання запровадження санкцій, зауважують як експерти, так і політики.

  Deutsche Welle